-
Спортсмен-ультрамарафонець Євген Глива: «Якщо бігун заблукає в пісках, він негайно пускає сонячного зайчика»
Ім’я 33-річного бігуна Євгена Гливи з містечка Охтирка на Сумщині нині широко знане у світі. Він учасник майже 30 міжнародних марафонських забігів, які проходили в понад 20 країнах. Нині спортсмен посідає друге місце у світовому рейтингу марафонців, які спеціалізуються на бігу в пустелях, поступаючись лише представникові Марокко Рашиду ель Мурабіді.
-
Перемога, оплачена великою кров’ю
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:
Катастрофа, про яку не згадують
У колонізації Америки українська основа
Трагедія червоного барона
-
Чи святкувати нам День Перемоги?
У Європі вважають, що війну не закінчено, доки не поховано останнього загиблого на ній солдата. Натомість у нас під акомпанемент крилатої фрази «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» по-блюзнірськи викреслили з пам’яті та історії згадку про мільйони співвітчизників, полеглих у боротьбі проти нацизму.
-
У затісному однострої не повоюєш
Наполеон колись сказав: держава, яка не хоче годувати власну армію, з часом буде змушена годувати чужу. Проте розуміти цей вислів слід не лише у вузькому сенсі щодо їжі, а й ширше. Тож національне військо, тобто збройні сили країни, мають одержувати підтримку й допомогу не лише від високих військових чинів, а й від держави і всього суспільства. А це належне матеріально-технічне забезпечення, зброя, сучасна військова техніка, новітні технологічні розробки тощо. Тобто усе найсучасніше і найкраще, що є в державі.
-
Рада Європи вимагає дотримуватися прав людини в Криму
Виконавчий орган Ради Європи — Комітет міністрів РЄ ухвалив рішення, у якому визнав численні порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Про це йдеться в заяві МЗС. У тексті зазначено, що КМРЄ вкотре наголосив: незаконна анексія Кримського півострова Російською Федерацією — порушення всіх норм міжнародного права. «Разом із такими порушеннями прав людини, як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема кримських татар», — ідеться у заяві.
-
Тростянець — для інших взірець
Дорогою із Сум до Харкова першим містом неодмінно буде невеличкий, однак навдивовижу ошатний і затишний Тростянець. Хоч він і має тезок в Україні, разюче відрізняється не тільки від них, а й від десятків і сотень подібних населених пунктів нашої країни.І це не перебільшення чи якась земляцька бравада. Ті, хто не були тут років 8—10, настільки приємно вражені, що не шкодують найвищих епітетів. Ті ж, хто вперше в місті, також не приховують захоплення, наголошуючи, що не треба їхати шукати Європу десь там, за кордоном, якщо вона ось тут, поряд, на берегах тоненької річки Боромля, яка блакитною стрічкою оперізує місто.
-
Чим полтавцям завинила Тарапунька?
На Полтавщині 146 річок, загальна протяжність яких майже 5 тисяч кілометрів. Але їхній стан жахливий. За словами науковців, жодну з них не можна зарахувати до класу чистих. Виною тут господарська діяльність людини. Скажімо, в річку Хорол підприємства щороку скидають понад 1,3 мільйона кубічних метрів недоочищених стоків. А в усі водойми краю за цей час виливають 900 тонн нітратів, 33 тисячі тонн мінералів.
-
За що премія не скажу, але охоче візьму
У чиновницькому середовищі Ужгорода один за одним вибухають скандали, причому не місцевого масштабу. Перший, два місяці тому, був пов’язаний з іменем першого заступника міського голови Іштвана Цапа, якого прокуратура звинуватила в зловживаннях із землею та отриманні багатотисячного хабара. Чиновник одяг шкуру невинної овечки, сподіваючись на поблажливість правоохоронців, але не вийшло. Тривають слідчі дії.
-
ЦВК інформує
ПЕРЕЛІК громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 11 червня 2017 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів 11 червня 2017 року, перших виборів старост сіл, селищ 11 червня 2017 року та позачергових виборів сільських, селищних, міських голів 11 червня 2017 року
-
Ринок землі: між бажанням і можливістю
На IV Міжнародній конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2017, що пройшла нещодавно у Києві, сільгоспвиробники — керівники аграрних підприємств з 19 областей України одразу порушили головне питання: перспектива запровадження ринку землі.
За допомогою спеціальних дистанційних пультів аграрії могли проголосувати за питання, які ставили організатори, і так висловити свою думку. Результати їхнього волевиявлення зовсім не такі, як нам представляють прихильники якнайскорішого і безумовного розпродажу землі.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ