Навколо КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» не вщухають пристрасті. Ще років 10—15 тому тут приземлялися літаки перших осіб не лише нашої держави, звідси вирушали військові для виконання миротворчих місій, можна було дістатися Києва й Туреччини.

Невмілий менеджмент керівництва аеропорту та політичні спекуляції навколо нього довели КП до банкрутства, нарощування боргів, браку авіаперевезень і, врешті-решт, до знищення майна, яке належить аеропорту чи перебуває в оренді на території. 

Питання змін у системі освіти останнім часом порушують вже не вперше. Так, на одному з нещодавніх урядових засідань чільне місце було приділено організації так званих опорних шкіл. Саме вони покликані стати частиною підвалин масштабної реформи середньої освіти. У традиційному спілкуванні зі співвітчизниками у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно зупинився на більшості аспектів, пов’язаних із майбутніми змінами. 

«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього. 

Перерозподіл частини податків та зборів у контексті децентралізаційних кроків 2015 року не стимулює підприємницьку активність базових рівнів суспільства. Навпаки, консервує їх у ситуації пасивних утриманців, залежних від великого капіталу та бізнесу, що працюють поза межами громад, які орендують у них та їхніх сімей землю — головний ресурс, на використанні якого вони історично розвивалися. Тож у контексті сучасної економічної політики такі кроки половинчасті в короткостроковому розрізі часу та неправильні в довгостроковому.

Увага до сільських громад та територій в державній політиці зведена до залишкового принципу. Особливо це помітно в діяльності профільного міністерства: Мінагрополітики працює лише з великими та надвеликими орендарями паїв. Технократичний формалізм переміг: навіщо перейматися проблемами тих, кого не існує в законодавчому полі та в організованому ринку як товаровиробників? Тому експерти наших організацій завершують підготовку відповідних пропозицій до законодавства України, які  спрямують до комітетів ВР найближчим часом. 

Чи набуде Ніжин національного культурного обличчя? Це питання непокоїть тих моїх земляків, які простір нашого міста сприймають не в географічному вимірі, а як власну долю. І в них неймовірно сильне відчуття його духовного середовища.

Містом 17-ти храмів назвала Ніжин редакційна колегія науково-популярного ілюстрованого журналу Міністерства культури «Пам’ятки України», присвятивши йому один з номерів за 2013 рік. У такий спосіб науковці підтримали створення в Ніжині історико-культурного заповідника. 

У виданні підбито підсумки півторасотрічної історії шевченкознавства і лаконічно окреслено перспективи дальших студій над спадщиною поета і художника.

Ідея проекту виникла наприкінці 1980-х років, коли очевидною стала невідповідність реаліям шевченкознавства двотомного «Шевченківського словника» (1976—1977), підготовленого в умовах неослабного цензурного контролю. 

Центральним матчем 17-го туру став, безсумнівно,  поєдинок «Динамо» і «Дніпра», який відбувся в Києві в НСК «Олімпійський». Третя  поспіль гра у рідних стінах  нарешті порадувала уболівальників столичної команди. Господарі azз перших хвилин показали намір реабілітуватися, і вже на 19-й Андрій Ярмоленко виграв підбирання та переграв Лаштувку.

Після голу у футболістів «Дніпра» почали здавати нерви. Як результат — дві жовті картки з 21-ї по 36-ту хвилину в пасиві Матоса та Ротаня, а трохи згодом, за вісім хвилин до перерви, «Динамо» рахунок подвоїло. Усе сталося через грубу помилку голкіпера Лаштувки та центрального оборонця Папи Гуйє. Чеський воротар віддав передачу на Папу Гуйє, який у підсумку незграбно відпустив далеко від себе м’яч, цим скористався Гусєв, який і відправив м’яч у порожні ворота. Сам Лаштувка після матчу назвав  помилки в обороні дитячими. 

Київ давно втратив лідерські позиції одного з найзеленіших міст планети. І сучасникам важко осягнути значення колишнього компліменту від іноземців: мовляв, у вас не парки в місті, а місто у велетенському парку. Нині здоровий глузд витісняється варварством під личиною забудови мегаполіса.

У столиці десятки проблемних будівництв, які нерідко переростають у війни між забудовниками і місцевими жителями, що не бажають поступатися простором. Адже безпардонні ділки часто намагаються втиснути свої бетонні об’єкти на місці дитячих і спортивних майданчиків і зелених зон. А те, що міська влада, як правило, заплющує очі на порушення чи й потурає безсовісним забудовникам, лише засвідчує її зацікавленість у гешефтах. Халіфи на годину не думають про майбутнє міста і дітей, вони хочуть наїдатися тут і зараз. 

Сьогодні війна триває не лише на військовому фронті, але й на інформаційному полі. Важливо відзначити, що Російська Федерація розв’язала проти України так звану «гібридну війну» передусім і для формування єдиного й повністю контрольованого інформаційного простору.

Завдання ж нашої держави полягає насамперед у створенні якісного вітчизняного інформаційного продукту для протидії агресивній російській пропаганді. Для цього передусім має бути посилена реалізація національної інформаційної політики на окупованих російськими військами територіях, створення ефективного телеканалу іномовлення в Україні для формування проукраїнських настроїв за кордоном тощо. 

Інтернет-видання «Урядового кур'єра» з Нового року започаткувало цикл публікацій: «Країни Європи – цікаві факти», в яких ми знайомимо наших читачів з державами Європейського Союзу. Віртуально ми вже побували у Швеції і Словенії. Сьогодні знайомимо вас із Кіпром.