У Києві відбувається фінальний етап Всеукраїнського конкурсу науково-дослідних робіт учнів-розробників з усіх областей країни. Захід, що триватиме до початку травня, проводить Мала академія наук України. 

З настанням весни Інтернет-мережа зарясніла інформаційними повідомленнями про те, що в ядерному центрі російського міста Сарова - структурній одиниці державної корпорації "Росатом" - запрацював комп'ютер потужністю 1 петафлопс. На сьогодні це найпотужніший суперкомп'ютер у Російській Федерації, котрий посів 12-й щабель у світовому рейтингу ТОП-500 і 1-й - у рейтингу ТОП-50 самої Росії та країн СНД. Чесно кажучи, прочитавши це, щиро позаздрила нашим сусідам - отепер амбіції росіян, причому цілком заслужено, отримали належне визнання. Щоправда, зупинятися на цьому російські вчені не збираються - вже до 2020 року планують створити машину екзафлопсного рівня, відповідно збільшивши потужність існуючої. 

1961 року Юрію Гагаріну відкрився міжзоряний простір, а вченим - зоряний час: АН СРСР очолив "космічний" Мстислав Келдиш.

Спогади президента Національної академії наук України Бориса Патона про знаменитого колегу, академіка Мстислава Келдиша наштовхнули на ще один "титул" визначного російського вченого: він же був віртуозним закрійником часу... Адже не раз викроював його зі своєї доби, перевантаженої справами державної значущості. Зокрема у відрядженнях.
 

Переважна більшість цієї продукції, що виробляється в нашій країні, взагалі не відповідає ні українським, ні європейським нормам та стандартам. 

У різних куточках України потенційні абітурієнти мали змогу взяти участь у пробному тестуванні - 2 і 9 квітня відбулася репетиція незалежного оцінювання з шкільних предметів: спершу з української мови та літератури, фізики, біології, іноземних мов, а через тиждень - з історії України, математики, хімії, географії, російської мови. Адже саме під час такого тренувального випробування випускники змогли сповна відчути атмосферу, що пануватиме на справжньому іспиті.

12 квітня людство відзначає Всесвітній день авіації і космонавтики. Це свято вважаємо національним, адже біля найглибших витоків підкорення космосу та ракетобудування стояли наші співвітчизники. Дорогу до зірок торували народжені та виховані в Україні вчені, конструктори Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов... 

Найбільшого розповсюдження монолітно-каркасне будівництво в нашій країні набуло наприкінці 90-х років минулого сторіччя - на початку 2000-х років. Тоді саме і розпочався бум житлового будівництва, який "підігрівало" відносне поліпшення якості життя українців. Люди масово стали купляти квартири за свої кревні, а також за сприяння комерційних банків. 

На космодромі Байконур Володимир Недобєжкін пропрацював майже 30 років, брав участь у запусках усіх космічних апаратів з 1957 по 1986 роки, в тому числі собак Білки та Стрілки, космонавтів Юрія Гагаріна, Германа Титова, Євгена Леонова та інших. Син кадрового військового, фронтовика, Володимир вдягнув погони у 15 років. Навчався у перших Московському та Ленінградському артилерійських училищах. У 10 класі його в числі десяти курсантів відправили у Ростов-на-Дону. Хлопці губилися у здогадках, що ж їх чекає попереду. Після іспитів усі вони стали слухачами щойно сформованого Ростовського вищого артилерійського інженерного училища. З тих пір слова "секретно" і "надзвичайно секретно" Недобєжкіна супроводжували до самого звільнення з армії. 

Мало хто знає, що народоволець і розробник вибухівки Микола Кибальчич народився 31 жовтня 1853 року у родині православного священика і зростав у Коропі - маленькому містечку на Чернігівщині. А ще менше відомо про те, що він залишив креслення реактивного літального апарата, які пролежали, нікому не відомі, майже 30 років. Лише у рідному містечку про нього нагадує будинок-музей та вулиця, що названа його ім'ям. 

На засіданні виконкому міськради нещодавно розгорілися гарячі дебати щодо доцільності надання одній з вулиць обласного центру імені Ігнація Падеревського - відомого польського піаніста і композитора, життя якого тісно пов'язане з Житомиром. Каменем спотикання стало те, що він у 1919 році був прем'єр-міністром уряду Польщі, яка в той час воювала проти УНР, а в 1920 стала союзником.