«Головне питання порядку денного — затвердження проєкту державного бюджету на 2022 рік. Другий рік поспіль ми вчасно затверджуємо і передаємо головний кошторис країни на розгляд парламенту та готові якісно обговорювати його з народними депутатами. Цей бюджет не лише збалансований та реалістичний, це бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій в людину, країну і майбутнє», — наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання уряду.

З 1 жовтня, згідно з наказом МОЗ № 1836  «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України», усі медичні заклади  мають перейти на видачу електронних медичних висновків, на підставі яких на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України формуватимуть е-лікарняні. Цю новацію хотіли впровадити ще на початку вересня, однак під час тестового періоду з’ясувалося, що не всі лікарні опанували нову електронну систему та провели підключення до неї. Отож дату повного переходу на е-лікарняні було продовжено.

На Рівненщині лідерами з вакцинації від коронавірусу є освітяни Боремельської громади, де щеплення проти COVID-19 отримали понад 80 відсотків працівників усіх п’яти шкіл. У Козинській громаді 80-відсотковий показник вакцинації є в чотирьох школах із шести, у 28 навчальних закладах Дубровицької громади теж переважна більшість вакцинованих.

На жаль, якогось загального зростання інвестицій в українську економіку поки не спостерігаємо. Згідно з даними Держстату за січень — липень, капітальні інвестиції у вітчизняну економіку становили понад 191 млрд гривень —  на 4,2% більше за не рекордний 2020 рік. При цьому відсоток зростання інвестицій у промисловості був 0,9%, у торгівлі — 1%. 

Линове, Нова Слобода, Берюх, Каліші, Рутнєве, Бруски, Ширяєве, Юр’єве…

Спостереження за змінами погоди здійснювали з глибокої давнини. Спочатку вони мали переважно описовий характер. Першу міжнародну метеорологічну мережу було засновано 1654 року. Вона складалась з 11 станцій — сім в Італії, а також у Польщі, Франції, Німеччині та Австрії.

«Традиційно саме восени у журналістів накопичується чимало запитань до уряду. А в нього є про що розповісти: і про те, що було зроблено, і про майбутні плани. Тож не буду займати час вступим словом і готовий перейти одразу до відповідей», — такими словами Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав свою чергову пресконференцію в залі Клубу Кабінету Міністрів.

 Жорстокі і навіть дикі реалії «рускава міра» продовжують шокувати. Через вже тривалий час закриті в ОРДЛО всі КПВВ на лінії розмежування люди змушені їхати із загарбаної території до України не звичною короткою дорогою, а задовгим і складним маршрутом. Наприклад, між окупованою Горлівкою та українською Костянтинівкою — містами на Донеччині, відстань близько 80 кілометрів, подолати яку раніше можна було за годину–півтори. Нині, якщо дуже пощастить, вдасться доїхати всього за … добу. Бо тепер дорога завдовжки понад 1300 (!) кілометрів проходить через Ростовську, Воронезьку та Бєлгородську області РФ, а далі ще українські Харківську та Луганську. Зрозуміло, ціна за цю подорож із Донеччини в Донеччину відповідна: близько 10 тисяч гривень у два кінці.

За кілька останніх років українській сільській освіті довелося пережити стільки перипетій, скільки, мабуть, не було за все минуле століття. Та найбільше допекла людей горезвісна оптимізація так званих малокомплектних шкіл. Лише на Черкащині за літо ліквідовано 16, а реорганізовано 77 навчальних закладів.  Причин закриття, ліквідації, перепрофілювання, призупинення діяльності — багато, а головна — демографічна: буває, педагоги навіть у сусідні села й містечка їздять до батьків та вмовляють перевести дітей у сільську школу, аби її не закрили.

Росія намагається переконати світ, що ситуація в Криму чудова, що російська окупаційна влада турбується про людей, розбудовує інфраструктуру півострова. Проте насправді в діях Москви лише одна мета — якомога швидше мілітаризувати Крим. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час онлайн-дискусії «Крим у полі зору: шлях до деокупації», яка відбулася за сприяння Центру європейських досліджень Вільфреда Мартенса.