Україна переживає труднощі. Економічні, фінансові, кадрові. Цей перелік можна продовжувати. Однак буду лаконічним, адже можуть вимкнути світло. Ця катавасія з раптовим вимиканням електроенергії триває не один тиждень. Ніякого, бодай хоч скільки зрозумілого, пояснення від енергетиків добитися не вдається. Так, зрозуміло, що електроенергії бракує, що частота струму в мережі стає занизькою. Але чому на одних житлових масивах електрику вимикають по декілька разів на день, а на інших — зовсім рідко, люди зрозуміти не можуть. Як і того, що немає графіка можливих вимкнень. 

Ніхто б не знав про цю вже немолоду хвойну мешканку Надвірнянського лісгоспу, що росла поблизу села Вишнівці на Івано-Франківщині понад 80 років, якби її життя завершилося так, як планувалося це спочатку: її стовбур мали використати на меблі. 

Україна здобула стовідсоткову підтримку на міжнародній арені. Яскравим прикладом цього стала резолюція ООН, у якій понад сто держав засудили агресію проти України, не визнали окупації Криму і закликали Росію повернутись до кордонів, визначених після Другої світової війни. Про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко, відкриваючи семінар «Правові засоби захисту інтересів держави Україна у зв’язку з агресією Російської Федерації на сході України та анексією Криму».  

Уже двадцять чотири роки поспіль державна служба зайнятості України є важливим гравцем на вітчизняному ринку праці від імені держави. Чотирнадцять останніх років трудове посередництво між шукачами роботи і роботодавцями та соціальний захист людей у випадку безробіття здійснює служба на страхових засадах. Служба зайнятості як соціальна інституція неодноразово демонструвала сучасні підходи, спроможність відповідати на виклики ринку праці та оперативно надавати реальну допомогу всім, хто її потребує.

Через ситуацію в Криму та на сході України, велика кількість людей змушена переселятися у безпечні населені пункти. І однією з проблем, яку їм потрібно вирішувати в першу чергу, є пошук роботи. Як вдається працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб, що може запропонувати своїм клієнтам служба зайнятості в сучасних непростих соціально-економічних умовах, як відбувається співпраця з роботодавцями, розмовляємо з директором Державного центру зайнятості Юрієм ХАРЧЕНКОМ. 

Майже не дивлюсь передачі на федеральних російських каналах, хоч маю таку змогу, бо вже багато років користуюсь послугами «гарячого птаха» — комунікаційного супутника Hot bird. Та все-таки час від часу вмикаю Перший канал чи РТР: мушу це робити як журналіст, котрий пише про проблеми медіа-простору, як викладач кількох телевізійних дисциплін. 

В українських правоохоронців є час до березня розслідувати справи проти Віктора Януковича та чиновників його режиму, щоб Євросоюз не зняв з них санкції і не розморозив їхніх рахунків, переконують політики й наполягають, що потрібно максимально прискорити цей процес. Політологи і юристи вважають, що питання не у швидкості, а в якості розслідування, і пропонують розділити список тих, хто потрапив під санкції, на дві частини. 

Питання надання статусу учасника бойових дій, отримання соціальних гарантій бійцями добровольчих батальйонів, які воюють на сході країни, дуже актуальне. Особливо гостро це відчувається у Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції, яка опікується цією категорією. Про це розмова з очільником служби Артуром ДЕРЕВ’ЯНКОМ. 

Серед тих, хто закладав підвалини незалежної України, — яскраві особистості, про яких через різні обставини призабули. А їхній внесок в утвердження нашої молодої держави також вагомий. Саме такий, на думку полтавців, їхній земляк, державний та громадський діяч, учений-історик, шевченкознавець Василь Костенко (1912—2001), якого, як стверджує директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки член-кореспондент НААН України Віктор Вергунов, незабутній Олександр Довженко любив більш за всіх людей в Україні. Про це він прочитав у щоденнику метра. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»

Для політиків — авантюра, для народів — трагедія

Герої протичумної війни 

Зустрілася з киянином Володимиром Федоровим на столичних Позняках і водночас у Чернігівській губернії, якій належала ця місцевість, коли такий нині близький до Києва, а не до Полтави Бориспільський район, де я народилася, значився в Полтавській губернії, а Київська — простягалася тільки до правого берега Дніпра. Цей чоловік, за освітою економіст, працює за фахом. Він росіянин по батьку, чий рід із Псковської губернії, і українець по мамі, рід якої з Подільської. За три десятиліття, відколи поринув у генеалогію, викроює на неї вільний час чи не щодня. І дозахоплювався вивченням свого походження настільки, що перестав рахувати знайдених родичів, зібравши їх майже дві тисячі.