Прем’єр-міністр Шотландії Алекс Салмонд визнав поразку після оприлюднення перших результатів опитування щодо  незалежності країни.

«Важливо сказати, що наш референдум був погодженим і злагодженим процесом, і Шотландія більшістю вирішила на цьому етапі не ставати незалежною країною», — заявив він. Перший міністр подякував тим співвітчизникам, які підтримали кампанію за від’єднання, та закликав їх прийняти демократичний вердикт. А сам пообіцяв: надалі працюватиме  конструктивно. 

Покидати рідну домівку, рятуючи життя своє та рідних, часто з невеликою торбинкою та можливо навіть у капцях — складно і сумно. І добре, якщо на місці, до якого переїжджає родина, знайдуться громадські організації та волонтери, які не кинуть напризволяще та допоможуть якось влаштуватися. Але ж сили їхні не безмежні. Та й вирішити найгостріші проблеми, як-от відновлення документів, отримання пенсій чи виплат на дитину, вони часто не в змозі, адже просто не мають таких важелів впливу. І тут на допомогу цим людям приходить держава. 

Ця розповідь про буковинську жінку Софію Василівну Колодрівську. Їй випала важка доля: сталінський режим знівечив життя, укравши 17 років молодості. 17 вересня їй виповнилося б 100 років.

У  регіоні триває мобілізація сил і засобів на допомогу українській армії, що змушена протистояти російському агресору. Працюють десятки волонтерських організацій, які збирають кошти, необхідні нашим воїнам речі, продукти харчування.
Під час недавнього телемарафону, наприклад, який організували волинські телевізійники спільно із волонтерами, лише протягом доби на рахунок ветеранської організації волинських афганців надійшло майже 70 тисяч гривень добровільних пожертв.

На початку вересня в Києві у «Кінопанорамі» відбувся Тиждень українського кіно на підтримку політв’язня кремлівського режиму Олега Сенцова. Акція зібрала понад 120 тисяч гривень, які були передані сестрі українського режисера. Акцію продовжать в інших містах України. 

Я не впізнав у тендітній блідій дівчині в темних окулярах, що спинилася біля звукоапаратури, Настю Приходько. Жодного зіркового хизування — чорний топ, темні джинси, бейсболка... Вона зосередилася на чомусь у собі, і лише коли я нагадав про нашу минулу зустріч, стала привітною. Хоч відчув, що мене не згадала. Що ж, вона одна така серед низки українських поп-співачок, а журналістів біля неї під час двомісячного туру на підтримку наших військових АТО стало на порядок більше.  

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Пророцтво мрії

Яйце правди

Російська слава — українською ціною

Любомир Левицький увірвався в сучасний національний кінематограф, оскільки щиро переконаний, що всіх причетних до «найважливішого з мистецтв» можна поділити на кілька категорій: авантюристи, бунтарі, ремісники та митці так званого авторського кіно. Наш герой вважає себе бунтарем, бо робить власне новаторське кіно, яке захоплює нову глядацьку нішу — молоде покоління, що його не треба переучувати, оскільки вітчизняне кіно для них — tabula rasa.  

Ще зі студентських років зберігаю фотоапарат ФЕД-5В, який купив напередодні Олімпіади в Москві. І хоч ним не фотографую вже понад 20 років, камера і досі перебуває в хорошому робочому стані. Бо продукція ДП «ХМЗ «ФЕД» вже в 1970—1990-ті роки (ФЕД-5В та ФЕД-50 як фінальні моделі в лінійці фотоапаратів випускали саме в той час) відзначалася високою конкурентоспроможністю. Тож вона була масовою й популярною не лише серед фотолюбителів, а й професіоналів.  

Політика впливає на мистецтво. Такий висновок зробила ще перед початком вистави у стінах Національного цирку його керівник народна артистка України Людмила Шевченко. І не дивно. Нині нові виклики постали й для артистів. Більшість гастролерів відмовилася, наприклад, від участі в російських атракціонах, хоча за один вихід на арену наш північний сусіда пропонував їм щонайменше 700 доларів.