Торік Черкаська міжрайонна екологічна прокуратура направила до суду 81 кримінальне провадження за фактом незаконного зайняття рибним промислом на Дніпрі, Кременчуцькому та Канівському водосховищах. Як стало відомо, 68 кримінальних проваджень суди вже розглянули. 53 вироки, які винесено щодо 62 осіб, визначили ступінь відповідальності винних. Також встановлено суму збитків —  579 тисяч гривень, з яких порушники добровільно близько половини відшкодували до місцевих бюджетів. У браконьєрів конфісковано знаряддя і засоби незаконного промислу, а також вилов.  

Кажуть, суперечки народжують суддів, а небажання сперечатися — нотаріусів. Я теж так уважала, поки не потрапила на позачерговий з’їзд нотаріусів Нотаріальної палати України — самоврядної професійної організації нотаріусів, яка з’явилася на світ дев’ять місяців тому як недержавна неприбуткова професійна організація, що об’єднує нотаріусів України на засадах обов’язкового членства відповідно до статті 16 Закону України «Про нотаріат». Позачерговий з’їзд нотаріусів України, який відбувся в середині січня, протягом одного дня круто змінив подальшу долю вітчизняного нотаріату.

 Він архітектор, художник, композитор, майстер музичних інструментів, мистецтвознавець…
Грати  класику — чи в карти?
Таким зображують космічний транспорт інопланетян. Але відколи «Літаюча тарілка» стала корпусом Інституту інформації на Либідській площі столиці України, минуло понад 40 років, і жителі Києва звикли до модерністської споруди, немов до тарілок на своїх кухнях. Вони щодня переступають поріг інституту як покупці виставки-ярмарку одягу на його першому поверсі. Але чи зводять очі вгору перед цим закладом, щоб зацікавитись: а що ж нині там, за каламутною смужкою запиленої скляної стіни, захаращеної мотлохом, яка між двох напівсфер «Літаючої тарілки»? Хто й навіщо замислив її саме такою і яка доля в неї нині — відомо небагатьом.
«Ця пам’ятка архітектури створена за проектом видатного зодчого Флоріана Ілліча Юр’єва у 70-х роках минулого століття і віднесена Віденським музеєм архітектури до видатних європейських архітектурних проектів. 

Місто Лебедин на Сумщині належить до населених пунктів, де роль місцевого самоврядування особливо відчутна. За кілька останніх років тут зуміли організувати ефективну модель управління, збалансувавши увагу і підтримку різних галузей і сфер. Про стиль роботи місцевої влади та стандарти життєдіяльності райцентру кореспонденту «Урядового кур’єра» розповідає міський голова Лебедина Анатолій ТРОЯН.  

 В  управлінні державної пенітенціарної служби в Запорізькій області відкрили музей з унікальною експозицією розвитку служби з часів царської імперії до наших днів.

Справжньою родзинкою музею став розділ, присвячений Нестору Махну. Тут представлені не тільки його фотографії та матеріали його справи, а й камера № 10 з нарами і пересувним відхожим місцем, в якій в Олександрівському тюремному замку сидів відомий запорізький анархіст.  А головна дивина — батька Махна знову  ув’язнили. Фігуру і обстановку, відповідну тодішній, за півтора місяця відтворив засуджений Ігор Грибов.

За вікном — мінус 10, холодно! На душі ще холодніше: вона й рада б уже перетворитися на  крижинку, як у казці про Снігову Королеву, та хіба це можливо?
Живу ж бо не в казці (а хотілося б хоч на трохи потрапити туди), а у жорстокій дійсності. Два місяці поспіль засинаю і просинаюся «під телевізор», щоб із роз’ятреною душею йти на роботу. А потім знову повертатися у той самий, якийсь безпросвітний формат буремних буднів, які, здається, вже ніколи не перетворяться бодай на маленьке свято душі…
Від чого їй радіти: від того, що вбивають людей, які щиро прагнуть змін на краще? Від того, що завтра вже не перед телевізором, а в епіцентрі подій можуть опинитися й наші діти? А їм же ще жити й жити, їм, сподівалися ми, свою державу розбудовувати. Чи, навпаки, чимдуж втікати з такої держави за першої-ліпшої нагоди? Чи, може, від патологічної глухоти і влади, й опозиції? Тут навіть усі президенти вкупі за одним столом не допомагають — маємо те, що маємо… 

1. Затвердити графік участі Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України, міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади в заходах, що проводяться державними засобами масової інформації, на I квартал 2014 р., що додається.
2. Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 125 “Про організацію проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи в процесі виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 20, ст. 681) зміни, що додаються.

Попри складну економічну ситуацію, в бюджеті цього року закладено зростання прожиткового мінімуму, який є базою для збільшення соціальних виплат, стверджують експерти. При цьому виконати закладені показники цілком реально, якщо вдасться максимально «вибілити» заробітну плату та повноцінно працюватиме закон про трансферне ціноутворення. Про це під час прес-конференції розповів президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
«Головне джерело зростання ВВП і зростання зарплат, виконання бюджету — це наша «тінь». Якщо нам насправді вдасться за рахунок тих реформ, які проводить податкова, електронних звітностей з ПДВ, добросовісних перевірок з точки зору контролюючих органів хоча б на 4 % ще раз зменшити «тінь», зростання ВВП буде 5%, — зазначив пан Охріменко. — Чим сильніше затискатимемо тіньову економіку, тим швидше зростатиме ВВП. Якби ми могли рахувати тіньову економіку, думаю, що в 2013 році в нас було б не падіння, а зростання, і навіть дуже велике». 

Президент України
Призначив
Звільнив

 Глава уряду Микола Азаров доручив відповідальним посадовцям негайно вжити заходів для виправлення ситуації з «дитячими» виплатами. Відповідне завдання Прем’єр-міністр озвучив під час щотижневої наради під його головуванням, що відбулася на початку тижня. Микола Азаров жорстко поставив питання щодо неприпустимості затримок виплат, наголосивши, що жодні тривалі вихідні не можуть бути виправданням неповороткості чиновників, які не потручувалися про те, щоб родини з дітьми своєчасно отримали належні їм гроші.