Тернопільщина стала для Богдана Мельничука і колискою, і місцем проживання, і наснагою його творчості. Його, як сказав один із рецензентів, вежами життя є журналістика, письменництво, краєзнавство. Вражає палка любов Богдана Івановича до українського слова та велика працездатність. Він написав, видав понад сто художніх творів — поетичних, прозових, драматичних. Є автором текстів майже 120 пісень. Чимало зусиль доклав до втілення свого задуму — випуску в чотирьох томах «Тернопільського Енциклопедичного Словника», а також реалізації проєкту «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (три томи).

1 березня 2021 року в Україні стартував проєкт «Доступна іпотека 7%». Його реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП), що вже активно надає кредити малому та середньому бізнесу за програмою «Доступні кредити 5—7—9%». «Урядовий кур’єр» підбиває підсумки роботи іпотечного проєкту протягом перших двох місяців та з’ясовує, які нагальні проблеми з’явилися за цей період.

У тому, що впродовж кількох останніх місяців у Сумах якість пасажирських перевезень комунальним транспортом помітно поліпшилася, переконувати зайве: цього можуть не помітити тільки ті, хто взагалі не користується тролейбусами чи автобусами, або байдужі до цього питання городяни або гості міста. Оскільки ні до перших, ні до других не належу, маю право зробити подібний висновок.

Село Угля на Закарпатті відоме завдяки заснованому тут у давнину монастирем, в якому служили за візантійським обрядом. Про древність Угольського монастиря свідчить знайдена у 1980 році бронзова печатка XIV століття з написом: «Печать Монасьтира Оугольського Воськресения Христова». Довкола цього села в територіальну громаду об’єдналися кілька населених пунктів. І один із них — Велика Уголька. Щоб проїхати від його початку до кінця, треба здолати понад десять кілометрів. І лише коли дорога вперлася в непрохідні для легковика крутосхили, а гори зімкнулися стіною, ми приїхали на місце.

Чотири рамкові угоди на загальну суму понад 1,3 мільярда євро підписали Кабінет Міністрів і Уряд Французької Республіки. Церемонія відбулася в межах офіційного візиту міністра економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мера до Києва.

Департамент стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наприкінці квітня оприлюднив консенсус-прогноз «Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку». Нагадаємо: консенсус-прогноз — це усереднені значення основних прогнозних показників, розраховані на основі експертних оцінок учасників опитування — провідних фахівців у царині макроекономічного аналізу та прогнозування.

Бути військовим, боронити свою країну від загарбників — почесно й дуже відповідально. Та не слід забувати, що мужні хлопці й чоловіки щодня мають велике фізичне й психологічне навантаження. Отже, проблематика поживного та якісного харчування для них — не на останньому місці. Та чи насправді те, що вони споживають на сніданок, обід і вечерю — корисне і смачне?

Те, що Харків дедалі настійливіше наступає на прилеглі до мегаполіса села, включаючи їх у свої межі, радує далеко не всіх сільських жителів. З одного боку, не треба перебиратися в місто з усіма його благами цивілізації, бо воно саме прийшло до вашого обійстя. Як у випадку з Циркунами. З іншого, це порушує самобутній устрій села, його традиції, звички, єднання з природою. А вона тут воістину благодатна. З півночі до селища примикає великий лісовий масив, населений кремезними дубами, а між Циркунами та Черкаськими Тишками на березі річки Харків розкинувся сосновий ліс. Та й щодо благ цивілізації, тут циркунівцям нині є чим похвалитися.

У селі Ліпляве, що поблизу Канева, дедалі популярнішим стає ательє «Майстриня». Селяни можуть відремонтувати тут свій одяг, а модники пошити ексклюзивну обнову. Позаторік цей заклад відкрила колишня киянка Олена Цемінене — одна з переможниць конкурсу мікрогрантових проєктів для сільських підприємців-початківців «Село. Кроки до розвитку», організованого агроіндустріальним холдингом МХП. Як розповіла Олена Семенівна, її підтримали в Ліплявській ТГ, надавши відремонтоване приміщення.

Якщо сьогодні в пересічних жителів будь-якого регіону України запитати, хто така Наталія Леонідівна Шабельська, навряд чи хтось зможе правильно відповісти. Хіба що за винятком мистецтвознавців або краєзнавців, насамперед на Сумщині, зокрема Охтирщині, Лебединщині та в селищі Чупахівка, де ця невтомна ентузіастка жила в другій половині позаминулого століття й залишила добру пам’ять про себе і своїх сподвижниць. А між іншим її постать знакова, масштабна й гідна належного пошанування. Бо таких феноменальних активісток, які поклали своє життя на духовний вівтар, в історії негусто.