Отже, влітку з рахунків українців-боржників розпочнеться так зване автоматичне списання коштів. Ця новина, яка з’явилася останніми днями, зачепила і пересічних фізичних осіб, і бізнесменів, і експертне середовище. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, як може розвиватися ситуація.

Ще шість-сім років тому мало було віри в те, що колись могутній Харківський тракторний завод, який забезпечував увесь Радянський Союз уніфікованими гусеничними і колісними машинами, випускаючи щороку їх по 50 тисяч, а за останні десятиріччя був занедбаним, зможе колись піднятися з колін. Навіть не з колін, бо лежав ниць, очікуючи сумної долі десятків стертих з лиця землі підприємств на кшталт харківських «Серпа і молота», велозаводу, цукрозаводів.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі — Закон) та Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/ або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 № 2120 (далі — Порядок), Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) 16.04.2021 розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали щодо встановлення фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України — підприємств автомобілебудування та застосування адекватних заходів у відповідь.

У житті є моменти, коли треба поговорити відверто, спокійно, без поспіху, не відволікаючись на мобільний телефон. Не послухати, а почути. Не краєм вуха, а всім серцем. Коли всі ми маємо налаштуватися на єдину хвилю щодо найголовніших питань, що постали сьогодні перед Україною. 

Із 19 квітня фізичні особи — підприємці, наймані працівники підприємств, діяльність яких призупинено на час перебування регіону, де вони працюють, у «червоній» зоні, отримали право на фінансову компенсацію від держави. Як і ФОП-пенсіонери й ФОП з інвалідністю, яких звільнено від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Як часто в житті нам доводиться стикатися з порушенням наших прав? Чи можна цьому запобігти і протистояти? За соціологічним дослідженням «Що українці знають і думають про права людини», яке вже третій рік поспіль проводить Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, 61% опитаних визнає, що в Україні існує така проблема, як дискримінація. Часто дискримінованими вважають себе 6,5% опитаних, іноді з цією проблемою стикаються понад 26% респондентів. Начебто це й не дуже багато. Та ми принаймні почали визнавати існування цієї проблеми, адже ще півтора десятка років тому більшість українців вважала, що такої проблеми взагалі не існує. Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» набув чинності 6 вересня 2012 року. Він визначає її як рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї щодо особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

Уряди країн-членів Ради Європи мають створити постійні консультаційні механізми, які дадуть змогу національним меншинам брати ефективну участь в обговоренні всіх проблем, які стосуються їхніх прав, і впливати на їх розв’язання. Про це йдеться у резолюції ПАРЄ «Збереження національних меншин у Європі», яку підготувала сербська депутатка від групи Європейської народної партії Ельвіра Ковач і яку було ухвалено під час весняної сесії асамблеї.

Перед людством постало чимало викликів (пандемія коронавірусної хвороби, глобальні кліматичні зміни, екологічні катастрофи тощо), які потребують невідкладного реагування для збереження життя на планеті Земля.

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула:
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАІЗОЛ» та товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ОРЕОЛ — 1» (далі — Заявник) про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких видів виробів з асфальту або аналогічних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та Російської Федерації (далі — скарга);

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула:
подану асоціацією виробників картоплі та крохмалепродуктів України від імені Приватного багатопрофільного підприємства «Вимал» (далі — Заявник) скаргу про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну картопляного крохмалю походженням з Республіки Білорусь (далі — скарга);