• Соняхи рятували життя українських воїнів

    Розпочалася церемонія ударами Дзвона пам’яті, кількість яких відповідає кількості загиблих бійців. Після цього посадовці разом із родичами загиблих захисників поклали квіти до встановленого поряд із дзвоном пам’ятника.

  • У вересневу днину до гаю по калину

    Прогнози на високий урожай справдилися. Кілька несприятливих днів із дощами і грозами останнього літнього місяця не завадили хліборобам стовідсотково і  без втрат зібрати врожай ранніх зернових. Традиційно першими успішно віджнивували фермерські господарства Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Харківської областей. За повідомленням пресслужби Мінагрополітики, серпневий намолот збіжжя буде вагомим. До слова, маємо щедрий урожай кавунів, динь і винограду. Щодо  осінньої віддачі ниви є сподівання, що вона також буде рясною.

  • Олег ГРОМОВ

    Карпати розвиваються і пишаються собою

    Досі літні відпуски намагався проводити на морі. Навіть не сподівався, що саме у спекотну пору дуже добре відпочивати в горах, а саме в Українських Карпатах. Хотілося не лише подихати духмяним гірським повітрям і ще раз придивитися до колоритного й неповторного життя гуцулів, а й як економічному журналістові з’ясувати питання розвитку гірських територій, зайнятості населення.

  • Павло КУЩ

    Щоденний День пам’яті

    Історія вчить, що нічого не вчить. Цей вислів, на жаль, дуже доречний і актуальний стосовно трагічних подій сивого минулого України й кількарічної давності. Пам’ятні в нашій історії битви, яким більше пасує назва побоїща, відбулися свого часу на території Донбасу. Перша — майже 800 років тому на берегах степової річки Калка, сліди якої губляться в межах Нікольського та Волноваського районів Донеччини. Дружини князів Київської Русі, оточені загонами монголо-татар, кілька днів успішно тримали оборону на кам’янистому березі й відбивали атаки загарбників. Тоді віроломний і підступний ворог вдався до перемовин: пообіцяв відпустити князів і дружинників, якщо ті перестануть чинити опір.

  • Євген ГОЛОВАХА: «Росія насилає на нас спочатку полки смертні, а потім безсмертні»

    За показаннями гуглівської бібліометрики української науки, Євген Головаха — найбільш цитований український вчений у суспільних науках. Та й без цього показника він — найавторитетніший публічний філософ і тонкий знавець настроїв суспільства. Говорити з ним про наше сьогодні і ймовірне завтра завжди цікаво.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Пріоритет матиме політика рівних можливостей

    Жінка — сестра, дружина, мати. Берегиня домашнього вогнища. Опора і кохана для чоловіка. Та ніде правди діти, є країни, де й досі жінки майже безправні й безсловесні. На щастя, не в Україні. Але і в нас ще не скрізь, не завжди й не всі чоловіки ставляться до жінок як до рівних.

  • Олександр КРЮЧКОВ

    З Майдану — на фронт

    Різними стежками йшли до Іловайська наші воїни: киянин Сергій Міщенко, наприклад, брав участь у цій операції у складі першого відділення першого взводу першої штурмової роти добровольчого батальйону «Донбас». Вчителеві фізики й астрономії не вдалося опинитися серед призовників, мобілізованих до армії. Тож військову форму він одягнув після Майдану, де пройшов спеціальні курси парамедиків за натовськими стандартами. Тоді Сергій думав, що пізніше сам вестиме такі курси, потрібні тим, кому доведеться воювати на фронті, але…

  • Камінь пам’яті на згадку про сина

    Шостий рік його мама Світлана Олексіївна і службовий собака Рем виходять на дорогу, якою востаннє пішов зі Станиці Луганської на війну син і хазяїн. Є така робота — Батьківщину захищати.

  • Олена ХАРЧЕНКО: «Дуже важливо, щоб незалежно від того, де живе дитина, їй було забезпечено однаково якісний рівень освітніх послуг»

    За кілька днів почнеться навчальний рік. Як до нього підготувалися на Полтавщині та чим він буде особливим, «Урядовому кур’єру» розповідає директор департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена ХАРЧЕНКО.

  • Крок назад чи битва за перспективи

    Цього року один із найзатребуваніших продуктів українців —  картоплю продають за рекордно високими цінами. Одні звинувачують в усьому негоду, інші — хвороби. Уперше за 20 років в Україну в час збирання врожаю стали завозити картоплю з території країн ЄАЕС через Білорусь. Ця ситуація спричинена трьома факторами: заявами про те, що урожай удвічі нижчий за торішній, панікою, яку здійняли деякі вітчизняні ЗМІ, і низькими цінами на імпортний товар.