Хмельницький міський голова Олександр Симчишин повідомив про припинення викладання російської мови у школах міста. Відтепер у Хмельницькому, заявив чиновник, не буде жодної школи і класу, де б вивчали російську мову. «Далі ми беремося за факультативи. Прошу розуміння й підтримки, бо одномоментно виправити ситуацію неможливо», — сказав пан Симчишин.

Збільшити державну підтримку сільгоспвиробників на 2 мільярди гривень пропонують депутати за рахунок додаткових надходжень до держбюджету. Таку пропозицію озвучив народний депутат України президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час нещодавнього засідання Комітету з аграрної політики та земельних відносин Верхов­ної Ради, на якому розглядали проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Ці додаткові надходження планують отримати за рахунок виведення з тіньового обігу сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку, але з яких не сплачують податків. Таких земель в Україні майже 8 мільйонів гектарів. 

Шоста рада регіонального розвитку відбувалася не в Адміністрації Президента, а в стінах Міжнародного виставкового центру. Президент Петро Порошенко відкривав її доволі невтішним прогнозом: «Війна на Донбасі ще дуже далека від завершення, хоч ми маємо світло в кінці тунелю». 

На гербі Луганщини не випадково зображено коня: в області працюють аж чотири кінні заводи. Усі вони державні, всім майже двісті років. А комплекс будівель Деркульського конезаводу — пам’ятка архітектури ХVІІІ століття. Тут є унікальний манеж для тренувань молодих коней, побудований в 1897 році в японському стилі, головна тренерська стайня з особливою акустикою. Щоправда, нині, коли підприємство святкує 250-річний ювілей, тут утримують усього 160 коней, але немає жодного тренера і жокея. «Якщо так займатимемося кіньми, фори Європі вони не дадуть», — вважає начкон підприємства Павло Бруско. Начкон — це назва головного зоотехніка з конярства, так би мовити, данина традиціям. 

Цьогоріч уряд запровадив електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Раніше препарати інсуліну закуповували регіони за тендерною процедурою. Однак цей спосіб довів неефективність із великою кількістю недоліків: формування потреби було неточним; номенклатура закупівель могла ставати предметом маніпуляцій; ціни препаратів істотно різнилися від регіону до регіону; траплялися затримки поставок препаратів внаслідок оскаржень процедур закупівель або їх несвоєчасності; брак механізму контролю фактичного розподілу препаратів. 

За словами сумського мистецтвознавця Людмили Федевич, творчість цього самобутнього митця становить велику художню цінність. Уродженець міста Вознесенська Миколаївської області за тривале життя створив понад 1000 виробів, що стали символом українського національного фарфорового і керамічного мистецтва. З-поміж них «Садко», «Одарка» і «Карась», добре знані у світі. Особливо продуктивним стало останнє десятиріччя життя майстра. Познайомившись із художницею-керамістом Марією Антроповою, він започаткував новий стиль у фарфоровому виробництві, завдяки чому створено оригінальні роботи. 

Недбалець гірший від п’яниці. Чи зважаємо на це? Не завжди і не в усьому. Особливо коли здається, що проблема не нашого рівня.

Так виходить нині з дорогами. Влада активно взялася за їх будівництво, ремонт. Звернули увагу й на необхідність господарського підходу до використання. Облаштовуються контрольні пости перевірки ваги вантажівок, аби ті не руйнували асфальтного покриття. 

Грецький підприємець Пантелеймон Бумбурас, який протягом останніх 20 років живе й працює в Одесі, — засновник будівельної компанії «Гефест». Та в Україні він більш відомий різноманітною благодійною діяльністю. Приміром, тільки цього літа майже 1000 дітей із прифронтової Донеччини завдяки благодійній організації «Фонд Бумбураса» мали змогу безкоштовно відпочити в сонячній Греції та в оздоровчих центрах України. 

З 11 жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Отже, вже кілька тижнів пенсіонери отримують нові осучаснені виплати. Діапазон почуттів із цього приводу дуже великий. Адже одні отримали доплату, не меншу за розмір вже отриманої пенсії. Такі не приховують радості. Другим додали 200—500 гривень, тож на фоні перших вони, звісно, розчаровані. Та є й ті, кому додали менш як 100 гривень або й зовсім нічого. А від того люди киплять, на їхню думку, справедливими гнівом та обуренням. 

Гадаю, якщо не тримати тему на контролі, час від часу не повертатися до висвітлення, поволі її актуальність згасне, а водночас і виконання й контроль визначеного завдання також. Це вступне слово для тих, хто нетерпимо скаже, що вже оскома з’явилася від того психологічного здоров’я бійців, які перебували чи й нині несуть службу в зоні проведення АТО. А даремні такі обурення. Захисники — частина нашого суспільства. У мирному житті у них мають бути умови, які не подразнюватимуть їх, а навпаки — нададуть впевненість у тому, що усе пройдене і пережите недаремно.