Аналіз нинішнього стану справ у фронтовій та прифронтовій зоні показує, що митарства військових, пов’язані із забезпеченням харчами та обмундируванням, які були з початку АТО, — позаду. Війна не скінчилася, однак поменшало закликів до збору найнеобхіднішого для війська. Ситуація змінилася. Справа за захисниками. Їхні дії на сході країни стали зрозумілими для місцевого населення не через гасла, а через конкретні справи. В години затишшя, і так було навіть у ті перші, гарячі і не зовсім ситі тижні війни, українські солдати ділилися своїми пайками з дітьми і місцевими жителями, які не покинули домівку, обстрілювану бойовиками, склили побиті вибухами шибки, накривали пошкоджені дахи. Військові медики надавали невідкладну допомогу місцевим. 

У сільгосппідприємствах області завершуються сівба озимих під майбутній урожай та збирання соняшнику. Планують усього посіяти озимих зернових на 244 тисячах гектарів, що на 9 тисяч більше, ніж торік. І кукурудза цього року дала хороший урожай: у середньому з гектара збирають по 19,3 центнера.

Ситуація на ринках, зокрема зовнішніх, впливає на те, що і скільки садять на полях Луганщини. Розмова про це з фермером із Новоайдарського району Олександром Кудіновим. 

Це дійство почалося 27 жовтня в «Мистецькому Арсеналі» завдяки проекту «Горизонт подій». Понад 20 сучасних митців вивчали «складний і неоднозначний зв’язок між мистецтвом і реальністю в епоху передчуття кардинальних трансформацій».

До експозиції увійшли твори в техніці коміксу, фотомонтажу, арт-відео, неонової графіки, павільйонної інсталяції, психоделічного селфі. Сергій Торбінов використав кілька десятків натуральних шпал для образу руху в просторі метафізики. Роман Мінін досліджував магію ритуалів у житті сучасного українця, де втаємничені знаки як позачасові письмена. Артем Волокітін на великому олійному полотні з чорно-білими візерунками в техніці оп-арту досліджував шлях Світла. 

Виповнюється 20 років, як започаткували Міжнародний день Чорного моря. Ідея його відзначення — привернення уваги для поліпшення стану моря.

Чорне море потребує особливої уваги, адже воно разом з Азовським — найвіддаленіші моря Світового океану. До того ж, вони майже ізольовані: ширина протоки Босфор у найвужчому місці становить лише 700 м. А до Атлантики їх ще дві. За цих умов море дуже вразливе до будь-якого негативного впливу, насамперед — людини. Годі й говорити, що цей вплив значний і різноманітний. 

Серед базових потреб будь-якої людини — продукти харчування, дах над головою та гідні робота й зарплата, аби перші два пункти було чим оплатити. Та за часів економічної кризи отримати все це, звісно, доволі проблематично. Одним із можливих шляхів виходу держави з кризи фахівці вважають відродження будівельної галузі через відновлення державних житлових програм, які раніше штучно припинили своє функціонування за браком коштів. 

Представники IT-ринку знову, як це було і за минулих років, заявляють, що на фірми галузі приходять непрохані гості та влаштовують маски-шоу з виїмкою серверів. Їх можуть забирати на тиждень чи кілька, що повністю паралізує роботу компаній.

За даними галузевих асоціацій інформаційного ринку, якщо в 2015 році таких відвідувань було понад 30, то за неповний 2016 рік — їх уже майже в півтора раза більше. Як відомо, минулого року «УК» звертався до цієї теми, адже український IT-бізнес дуже важливий для економіки держави та її світового іміджу — наших фахівців знають як одних із найкращих у світі. Чимало ЗМІ тоді звинувачували силові структури та Державну фіскальну службу (ДФС), які, на їхню думку, перешкоджають роботі компаній.

Уже кілька років поспіль суспільство відчуває певні перекоси у системі підготовки фахівців. Професійно-технічна освіта не хапає зірок з неба через перетягування її з різних гілок влади й спричинене цим хронічне недофінансування. А вища продукує фахівців з такими дипломами, якими на ринку праці хоч греблю гати.

Цю актуальну тему Прем’єр-міністр Володимир Гройсман порушив під час роботи Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSкills Ukraine, який відбувся у стінах Київського національного торговельно-економічного університету. 

Наприкінці минулого року головою Сумської обласної ради депутати обрали 32-річного Семена Салатенка — єдиного в Україні очільника облради учасника АТО.

Яким видався цей час для Сумщини? Чи вдалося втілити задумане? Що заважає поступу слобожанської громади?

На ці та інші запитання кореспондента «Урядового кур’єра» відповідає Семен Салатенко. 

Яскравий життєвий шлях пройшов Георгій Васильович. Шлях, повністю відданий служінню своєму народу, справі, в яку він свято вірив і робив її самовіддано, пристрасно, професійно.

Народився Георгій Васильович Дзісь 1 листопада 1926 року у Києві в сім’ї науковців-аграріїв, нащадків давнього козацького роду. Дитинство і юність минули у Ніжині від чуйним піклуванням бабусі, адже батько був репресований у 1937-му. Роки німецької окупації, тяжкі повоєнні часи, виснажлива робота в полі сформували і загартували характер юнака. 

Аварійна ділянка, проблемний відрізок дороги… Скільки їх в Україні? Одна з них веде з Черкас на Чигирин, розділяє село Червону Слободу майже навпіл. Уже й не злічити, скільки людей тут постраждало. Одного із цих жовтневих днів на ділянці, де постійно трапляються аварії, вкотре скалічили пішохода. Що це — чиясь безвідповідальність чи збіг непереборних або випадкових обставин? Це cпробував з’ясувати наш кореспондент.