Перелік кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року 

Чи знаєте, що ведмеді… вміють саджати дерева? Маячня, скажете? Анітрохи! У шкільному підручнику з математики за 2 клас умова задачі переконує: «Ведмедик посадив першого дня 4 дерева, а другого — ще 6». Звісно, другокласник повинен полічити, скільки всього рослин посадила тварина. А ще у семирічному віці треба розуміти, як перемотують сувої тканин, замішують будівельну суміш, що робити з центнерами пшениці тощо. Такі задачі, відірвані від життя, чи не щодня доводиться розв’язувати українським школярам з 1 класу.

Шкільні програми досі перевантажені термінами, визначеннями, не зрозумілими маленьким школярам. А ще цілим возом зайвої інформації, неточностей, повторів. Щоб нарешті поліпшити ситуацію, у Міністерстві освіти і науки вирішили змінити шкільні програми з усіх предметів й під час літніх канікул винесли їх на розсуд громадськості. Батьки й учителі найменших учнів поділилися з «УК», що саме потрібно першочергово змінити. 

Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.

Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

Під час червневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи стало помітно, що дедалі більше депутатів уникають заяв про відповідальність російської влади за окупацію Криму та війну на Донбасі. Натомість гучніше в кулуарах та сесійній залі лунають заяви про необхідність міжпарламентського діалогу з Москвою. 

Останні цифри про кількість постраждалих від кишкової інфекції в Ізмаїлі повідомив на своїй сторінці в соцмережах міський голова Андрій Абрамченко. Понад 200 постраждалих досі перебувають у лікарнях. Дорослих пацієнтів через 2—3 дні переводять на амбулаторне лікування. Дітей, а це більш як половина загальної кількості хворих, лікують у стаціонарі. 

Реагуючи на надзвичайні обставини, керівництво міста відкликало з відпусток лікарів, розгорнуло додаткові ліжко-місця у класах однієї з місцевих шкіл. Комунальники проводять дезинфекцію подвір’їв у приватному секторі. За версією фахівців, саме звідси у місто пішла зараза. 

У Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Масовий голод 1946—1947 років у радянській Україні», присвячена трагічній даті в історії України. Після її презентації відбувся «круглий стіл» за участі провідних науковців академічних інститутів, музейників та архівістів, яких об’єднує дослідження історії голодоморів в Україні. «Урядовий кур’єр» поцікавився останніми висновками науковців, записами спогадів про ті події, напрацюваннями співробітників музеїв та архівів, виданнями з цією тематикою. 

Розірвані антитерористичною операцією зв’язки позначилися й на системі надання медичної допомоги в Луганській області. Багато сіл та селищ опинилися за кілька кілометрів від лінії фронту, зате на великій відстані від лікарень. Тож тут із нетерпінням чекають на білий мікроавтобус з емблемою МDМ. Сьогодні його з раннього ранку чекають у гірницькому селищі Тошківка-1. Поголос уже поширив повідомлення про те, що лікарі з міжнародної організації надають всебічну допомогу, тож до Тошківки їдуть жителі принаймні шести навколишніх сіл. Одна з мобільних бригад «Лікарів світу» регулярно приїздить до Мирної Долини, а також до Врубівки, Новоіванівки, Оріхового та Підлісного. І так по колу. Їхнім жителям, на жаль, допомоги більше ніде шукати. 

Протистояння місцевої влади та окремих сільських громад через будівництво курників триває на Черкащині понад півроку. Жителі сіл Чигиринського, Кам’янського та Черкаського районів звинувачують владу в потуранні будівництву пташників «Нашої ряби» і дуже занепокоєні можливим зведенням промислових потужностей поблизу їхніх населених пунктів.

У зверненнях до голови облдержадміністрації Юрія Ткаченка та інших поважних інстанцій, зокрема до Президента України, Прем’єр-міністра, селяни нарікають на те, що прихильники спорудження нових виробничих цехів не беруть до уваги думки громад. Вони зауважують, що за можливого розміщення курників упритул до сіл чомусь не враховують ризиків для довкілля. 

Патрульну поліцію однією з перших в Україні створено на Закарпатті. Набір до неї було оголошено торік улітку, а вже 29 листопада полісмени вийшли на перше чергування. Поліцейські тут працюють уже сто днів. Управління поліції в Ужгороді та Мукачевому очолює капітан Юрій МАРЦЕНИШИН, з яким зустрівся кореспондент «Урядового кур’єра». 

Навіть під час війни цивільне життя має бути з належними умовами. Сталою залишається потреба людей в роботі шкіл і дитячих садочків, медичних закладів і об’єктів торгівлі. Зрештою — даху над головою. І якщо вражий снаряд зруйнував його, то хтось має нашим громадянам допомогти його відновити. Для виконання зокрема і таких завдань у січні 2015 року створили Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України. Результатам перших місяців роботи підрозділу посприяли ентузіазм військових та допомога волонтерів.

Нині проекти цивільно-військового співробітництва реалізують масштабніше. Їхні результати передовсім оцінюють місцеві жителі. Держава також зважила на позитивні наслідки роботи — вперше надала на заходи близько двох мільйонів гривень.