У лютому 2022-го Назарові було 20. Свій 21-й він зустрів в окопах і на цей час уже був учасником бойових дій та ветераном. Назара призвали до Нацгвардії восени 2021-го, до початку повномасштабного вторгнення він встиг пройти курс молодого бійця, а тоді важко захворів. Каже жартома, що на час початку війни саме виписався, тому фактично в армії перебував п’ять днів, розбирати автомат та поводитися зі зброєю навчився вже в окопах. Як і копати окопи з однією пожежною лопаткою на відділення. Під перехресним вогнем, каже, копали і руками, і ногами, і шифером...

 Під пророче Шевченкове слово руки вправно вимішують тісто. Такого в місті ще не було. «Із хлібом від Кобзаря» — так назвали цю напрочуд теплу й зворушливу імпрезу її організатори: ЦНАП Рівного, фундація імені князів-благодійників Острозьких та ресторан здорового харчування Foodies.

 Днями зустрів знайомого, який кілька років поспіль обробляє дві дачні ділянки неподалік Сум. Завдяки їм господар раніше не тільки забезпечував родину городиною, а й продавав на місцевому ринку. Розповів, що торік городнього сезону майже не було — війна сплутала всі плани, а земля залишилася необробленою. А ось цьогорічної весни сподівається якщо не надолужити згаяне, то принаймні виростити традиційний набір городини: картоплю, цибулю, моркву, столові буряки, зелень тощо.

 Ідеальне суспільство — це люди з рівними правами та можливостями. Такого в реальному житті не існує, проте ніхто не забороняє максимально наближуватися до ідеалу у створенні середовища комфортного для всіх, а особливо для людей з обмеженими фізичними можливостями, яким важко обходитися без відповідальної державної політики та підтримки.   
Через повномасштабну війну побільшало людей, які отримують інвалідність. 

 Насамперед кілька промовистих фактів із життя теперішньої Донеччини —  краю, частину якого російські зайди підступно захопили 2014 року, а 2022-го кинулися «захищати» тамтешніх людей від України ще нещадніше.
Факт перший. Восьмого дня березня цього року начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що за минулу добу на території регіону внаслідок рашистських «визвольних» обстрілів не було жодного (!) потерпілого серед цивільного населення. 

 Днями її представив проєкт «Геройкар» під час пресконференції в Київській міській державній адміністрації. У заході взяли участь ветерани добровольчого батальйону «Азов», представники організації «Жінки зі сталі» та амбасадори проєкту.

Обговорюючи забезпечення Збройних сил автомобілями, експерти наголосили на важливості постійного поповнення колісним транспортом військових та дійшли висновку, що створення централізованої системи постачання та обслуговування машин у розрізі приватно-державного партнерства — найефективніший варіант розв’язання завдання.

 Мітингами в Черкасах нікого не здивуєш, проте недавній декого налякав. Люди виступили проти незаконного вирубування здорових дерев у лісопарковій зоні поблизу вулиць Лісова просіка та Степана Бандери (колишня Можайського). Це район Соснівки, де ще можна відпочити, помилуватися залишками природного ландшафту. І зрубали тут не одне-два дерева, а більш як 260! Важко сказати, про що думали забудовники із приватного підприємства «Дніпробуд-Центр», коли пилка вгризалася в сосни.

На приїзд фронтової фури в місті Вишневому Бучанського району на Київщині чекали тисячі городян. Та що там городян! За добу до призначеного дня до офісу Благодійного фонду «Безпечний регіон» Сергія Гулієва почали масово прибувати легковики з гуманітарним вантажем: жителі Київщини й деяких сусідніх областей везли для бійців 77 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ переважно засоби особистої гігієни. 

 20 років тому Мирослав Кріль узявся за створення в Тернопільській обласній філармонії симфонічного оркестру. Він зумів об’єднати і згуртувати музикантів. Уже за кілька місяців колектив запропонував першу програму, яку шанувальники поважної музики сприйняли із захопленням.

За два десятиріччя оркестр зумів стати одним з найкращих, з яким виступають відомі музиканти і вокалісти.

 Після паводку, який прокотився Закарпаттям цієї як ніколи теплої зими, й падіння рівня води повторилася знайома з попередніх років ситуація: на кущах, деревах на берегах річок накопичилися тисячі поліетиленових пакетів і пластикових пляшок. Таке собі наочне підтвердження нерозв’язаної сміттєвої проблеми, яка залишається чи не найгострішою з усіх проблем довкілля Закарпатської області. У якому стані нині боротьба з відходами в гірських річках, про що неодноразово писав «Урядовий кур’єр», на місці дізнавався кореспондент.