Ірина Малюк переїхала до Рівного з Миколаєва на початку березня. А вже у квітні почала виконувати обов’язки головного бухгалтера контори матеріально-технічного постачання облспоживспілки. Вона успішно завершила звітну кампанію за перший квартал.

«Дозвольте, я поговорю з головою ОСББ, бо щойно наш будинок у Миколаєві знов обстріляли касетними снарядами», — так розпочалася наша зустріч на її робочому місці.

Харківську фабрику морозива «Хладопром» в Україні знають давно. Її історію почали писати ще в 1930-х. Однак успішно працювати й розвиватися підприємству далі завадила війна з росією. Злочинна агресія рашистів змусила шукати для підприємства умови, в яких можна спокійно й продуктивно працювати. Можливості розмістити виробничі потужності знайшли у місті Сміла на Черкащині.

Через воєнну агресію рф виші Луганщини змушені були тимчасово прописатися в Рівному, Дніпрі, Полтаві, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському Хмельницької області та Івано-Франківську.
«Кожен із чотирьох вишів нашої області, — розповідає  начальник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, — відновив навчальний процес. Хтось зробив це раніше, хтось пізніше, але студенти нині продовжують навчання. І дипломи вони отримають вчасно».

Розпорядження від 20 травня 2022 р. № 399-р

У вступному слові перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 24 лютого цього року росія розпочала повномасштабне вторгнення в нашу країну, але війна почалася значно раніше. І цю війну кремль веде не лише на воєнному фронті. росія атакувала й атакує Україну на енергетичному, економічному, інформаційному та всіх інших фронтах.
«Окупанти обстрілюють промислові підприємства, руйнують інфраструктуру, нафтобази, блокують наші порти, що зупинити експорт. Ми робимо все, аби наша економіка працювала», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Наприкінці квітня Єврокомісія запропонувала скасувати на рік імпортні мита на весь український експорт до країн-членів ЄС. На цей термін пропонували призупинити чинність європейських антидемпінгових та захисних правил щодо українських виробів зі сталі. Тоді в Єврокомісії назвали цей крок «безпрецедентним жестом підтримки країни, яка перебувала у стані війни» і заявили, що так Брюссель хоче підтримати українську економіку та допомогти Києву наростити обсяги експорту до ЄС.

Цими днями в Україні пам’ятна дата — 78-мі роковини депортації з Криму кримськотатарського народу на фоні повномасштабної війни, розв’язаної в Україні російською федерацією, — спадкоємицею злочинного радянського режиму.
Цього дня слова «Никогда снова!», «Ніколи знову!», «Never again!» звучать як гірке глузування з уроків Другої світової війни, бо знову стали реальністю нацизм і геноцид, вбивства та насильство, депортації та викрадення дітей і дорослих за одну лише належність до України.

Війна — це і фронт культурний, мистецький. На це зважили в Тернополі. Адже, на переконання міського очільника Сергія Надала, в обласному центрі багато людей, які хочуть допомагати в посиленні такого фронту для боротьби з російським окупантом. І на початку квітня в місті репрезентували гуманітарно-освітній проєкт «Українці допомагають українцям». Узялися об’єднати митців, які прагнуть долучатися до творчих ініціатив, координувати спільні зусилля.

У надскладний для країни час мільйони українців вимушено залишили домівки. Багато з них опинилися за кордоном, де знайшли собі не лише прихисток, а й роботу. Відтік величезної армії працівників з України створює загрози, з якими може зіткнутися вітчизняна економіка після закінчення війни, коли особливо потребуватиме кваліфікованих кадрів. Тим часом очевидна потреба пришвидшеного розвитку економіки. Саме такий сценарій забезпечить нашій країні гідне існування в європейському співтоваристві.

Про надання безпрецедентної суми макрофінансової допомоги обсягом 9 мільярдів євро для нагальних фінансових потреб України оголосила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У заяві для преси вона нагадала, що через війну податкові та експортні надходження України стрімко скоротилися, а витрати зросли. Тож ЄК вирішила надати Києву додаткові кошти. Це буде кредит на тривалий термін з пільговими відсотковими ставками, який виплачуватимуть траншами до кінця 2022 року. Рішення про надання цього макрофіну для України має затвердити Європарламент та Рада ЄС.