Цей вірш Леся Українка написала 1896-го, після того, як у 1894—1895 роках у додатку до так званого емського указу з’явилися статті, що заборонили все українське. Імперія (Волинь тоді входила до складу Австро-Угорщини) боялася  не лише українських книжок чи театральних вистав, а й розмовного українського слова. Відчайдушний крик слабкої фізично, але неймовірно сильної духом жінки вилився у полум’яні рядки. То був заклик до боротьби українців за національне та соціальне визволення з-під імперського гніту. Слово — єдина зброя нашої славної землячки,  і вона скористалася нею сповна.

Три тижні під обстрілами у Маріуполі — це пекло, яке ще недавно здавалося неможливим у ХХІ столітті. Проте це сталося: люди виживали без світла, газу, води та будь-якого зв’язку зі світом. Безліч моторошних емоцій і жахів, втрат, морального і фізичного болю. Усе пережите і бачене на власні очі моя 18-річна знайома, яка донедавна опановувала фах журналіста у Маріупольському державному університеті, ретельно записувала. Щоправда, частину записів довелося знищити перед проходженням російських блокпостів дорогою із заблокованого міста.

Вітчизняний ринок нерухомості з початком повномасштабної війни росії проти України фактично призупинив роботу: квартири та будинки ніхто не купував і не продавав, не можна було оформлювати спадщину тощо.
Тож фактично до початку цього тижня не працювали Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна. А без цих важливих реєстрів не можна проводити операції з нерухомим майном.

На Тернопільщині торік відремонтували 277,2 кілометра доріг державного значення. Область була серед лідерів за кількістю відновлених автошляхів. Цього року запланували відремонтувати 230 кілометрів доріг і 30 мостів. Роботи мали розпочати навесні. Проте здійснити накреслене не дозволив російський агресор, який розгорнув повномасштабну війну в Україні. Якими справами були сповнені трудові будні тернопільських дорожників упродовж майже трьох воєнних місяців? Про це в розмові з начальником Служби автомобільних доріг в Тернопільській області Миколою ДОВГОШИЄЮ.  

Під час чергового засідання Кабінету Міністрів урядовці ухвалили постанову, якою дозволили здійснювати додаткові виплати від міжнародних організацій жителям територій, які окуповані, деокуповані або розташовані в зоні активних бойових дій.
Як прокоментував Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, постанова врегульовує питання обліку внутрішньо переміщених осіб, розширює програми виплат для українців, які не мають статусу внутрішньо переміщеної особи.

Ще до початку російського вторгнення в Україну, яке призвело до масового виїзду за кордон мільйонів біженців, українці були серед представників десяти найбільш експлуатованих націй у світі. Фахівці передбачають, що масове прибуття за кордон з України переважно жінок і дітей, які дуже швидко залишили домівки і, як правило, не мають достатніх фінансів для проживання, закордонних знайомих, не знають іноземної мови, призведе до стрімкого зростання кількості жертв торгівлі людьми.

Вдома війіськова, доброволець, керівниця інструкторських груп «Марусині ведмеді» Маруся Звіробій розповіла про те, як в умовах повномасштабної війни навчає, злагоджує військових у своєму підрозділі та готує їх до виконання бойових завдань. Відомо, що її «ведмеді» — це один з елітних проєктів українського війська, ці хлопці виконують найскладніші завдання на передовій та в тилу ворога. Отож як потрапити в цей підрозділ і про що перше спитають на співбесіді? Скільки часу в умовах тотальної війни можна дозволити собі на підготовку військових і чому навіть чотири доби експрес-занять перед відправленням на фронт — краще, ніж нічого?

 Лагідний голос, крицевий характер, українська душа. Їх уміло поєднала у собі 21-річна Катерина, яка походить з Тернопільщини. Нині її знає вся Україна, планета як «Пташку», захисницю Маріуполя. Своєю нескореністю, непохитністю, твердістю духу вона вражає. І піснею також. Із підземель Азовсталі й вирвався-полинув у світи її спів, викликаючи в мільйонів українців і гордість, і патріотизм, і гідність. А також безмежне хвилювання за її життя, за життя всіх, хто боронить нашу країну від рашизму.

Президент України

призначив

Приємна новина: державна траса М-03 на ділянці між Києвом та Полтавою  знову проїзна. Водії з Полтави та області тепер можуть безперешкодно, економлячи час, їздити у столицю й назад. Це стало можливим завдяки тому, що поблизу села Борщів на Київщині проклали тимчасову об’їзну дорогу поряд зі зруйнованим мостом через річку Трубіж. Раніше водіям доводилося їхати через Переяслав.