Історія не знає нічого простішого за зовнішнього ворога для стимулювання згуртованості й ідентичності. На цьому під час пресконференції в Києві на тему «101-ша річниця Соборності України: що найбільше об’єднує і що роз’єднує українців» наголосив директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч зі спеціальним представником президента Республіки Іран Мохаммадом Есламі, який прибув до Києва для обговорення деталей розслідування збиття іранськими військовими літака «Міжнародних авіаліній України», яке сталося 8 січня поблизу Тегерана.

Протистояння російській агресії визначатиме зовнішню політику України у 2020 році. Українські дипломати спрямують увагу на переконуванні міжнародних партнерів у необхідності утримувати санкції доти, доки Кремль не припинить анексії Криму і не завершить гібридну війну на Донбасі. Про те, що може змусити Москву піти на ці кроки і чого варто чекати Києву від свого непередбачуваного і підступного сусіди найближчим часом, «УК» запитав у виконавчого директора Центру європейських досліджень ім. Вільфреда Мартенса Томі ГУГТАНЕНА.

Днями зателефонували зі Слов’янська: після Різдва до центру надання адміністративних послуг у місті вишикувалася черга. Починалася вона на вулиці, де формували списки, а потім уже заходили по п’ятеро осіб за талонами. За словами очевидців, дехто приїхав уранці з передмістя вже не вперше. Хто не встиг отримати талонів, бідкався: «Коли ж запрацює електронна черга?»

20-22 січня 2015 року вцілілі захисники руїн донецького аеропорту стали залишати позиції й виходити на «велику землю». Бо на відміну від звичайних людей, тих умов, які на той момент тут склалися, не витримав навіть надміцний бетон: бойовики підірвали перекриття нового термінала. Серед останніх, хто з боями пробивався з-під руїн, були два десятки бійців 90-го окремого аеромобільного батальйону. Щоправда, 27 січня українці внаслідок успішної операції знов тимчасово відвоювали частину цієї території, щоб забрати тіла побратимів, які тут залишилися. Та загалом оборона ДАП, який ворог обстрілював з усіх видів зброї й безуспішно штурмував протягом 242 діб, вже стала історією.

19 січня нарешті сталося те, на що рідні та близькі загиблих українців чекали від моменту, як 8 січня почули страшну звістку. Тіла 11 співвітчизників, серед яких двоє пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу, повернулися на Батьківщину. Борт із загиблими в тегеранській катастрофі рейсу PS752 перетнув державний кордон і приземлився в міжнародному аеропорту «Бориспіль» близько одинадцятої ранку.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нещодавно заявив, що з 1 лютого цього року Кабмін запроваджує програму пільгового кредитування малого і середнього бізнесу під 5% річних. Проте, як відомо, банки надають кредити підприємствам за щорічною ставкою, не меншою за 17—20%. Отже, держава заявляє, що різницю у ставці кредитування, яка становитиме 12—15% для всіх українських позичальників, буде погашено.

Торік уперше за багато років український уряд повністю забезпечив потреби людей з інвалідністю у технічних засобах реабілітації, додатково спрямувавши на це з державного бюджету 787 мільйонів гривень. Відповідні кошти отримала й Полтавщина і повністю їх освоїла.

Життя — це рух. Рухаємося — отже, працює економіка, забезпечують потреби людей, країна розвивається. Проте саме з рухом і виникають неабиякі проблеми. І в місті, і в селі. На сайті Черкаської обл­держадміністрації читаємо: «Станом на 1 жовтня 2019 року в області 34 сільські населені пункти мають потребу в забезпеченні транспортним сполученням з районним центром, а це становить 4,1% загальної кількості сільських населених пунктів області». Тобто потреба в перевезеннях є.

У центрі Вінниці в одному з приміщень завжди цікаво, бо тут народжуються ідеї. Це хаб «Місто змістів» — осередок бурхливої продуктивної роботи. Тут відбуваються різні заходи — громадські слухання, пресконференції, презентації наукових і практичних досліджень, фестивалі тощо. Тут шукали відповіді на питання «Чому?» та «Як?» активісти, які ініціювали створення притулку для бездомних людей, вимагали уваги до поліпшення екологічного стану річки Південний Буг, переймалися тим, як зацікавити вінничан сортувати сміття. Тут дискутують школярі, студенти, науковці, журналісти, правоохоронці, чиновники, шанувальники музики й літератури, захисники тварин. Саме тому, що тут живе громадська думка.