Із ним ми зустрілися у приміщенні спілки Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО. У сусідній кімнаті проводили збори представники афганців. Наша земля до глибин пахне хлібом, однак складається так, що чи не в кожного покоління земляків «своя вій­на». За останні 100 років українці брали участь у п’яти війнах. Це надзвичайно велике навантаження для нації. Але Батьківщину треба захищати, і нині наші добровольці й професійні військові демонструють світу, що козацькому роду нема переводу.

Учасники антитерористичної операції — люди працездатного віку. Повернувшись із війни, вони заліковують рани, фізичні та психологічні, і залишаються годувальниками своїх родин. В Ігоря Шепітка «Урядовий кур’єр» поцікавився, як складається його мирне життя. 

Щоразу, одержуючи газету «Урядовий кур’єр», яку передплачую вже не один рік, звертаю увагу на публікації в рубриці «Прошу слова!». Не раз зазначав, що їх автори відверті в судженнях і висновках, і це має стати прикладом для тих дописувачів, які намагаються уникати відповідальності. 

 2 березня Міністерство фінансів України

6 березня Міністерство юстиції України

9 березня Пенсійний фонд України

Рідко який куточок у Черкасах нині милує око — швидше натрапиш на купу сміття. Таку картину доводилося спостерігати і в інших містах і селах області. Проблеми з вивезенням побутових відходів періодично отруюють життя черкащан у прямому й переносному розумінні. Як пояснюють у Черкаській службі чистоти, затримки з вивезенням сміття сталися через те, що спочатку ніяк не могли укласти угоду з приватним перевізником. Потім у нього поламалася техніка. Відмовитися від послуг підрядників можна було б, якби комунальне підприємство мало власну техніку, але на її придбання не передбачили коштів.

Україна чи звабливий закордон? Сьогодні чи не кожен із нас ставить собі це запитання: їдуть по довгий долар друзі, родичі,сусіди. Зробити вибір на користь власної країни українцям має допомогти сама держава, переконаний директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван ТКАЧУК. 

Спілкування з журналістами регіональних ЗМІ, яке передостаннього дня зими глава уряду Володимир Гройсман провів у Клубі Кабінету Міністрів, столичним журналістам анонсували не в повному обсязі. Це й не дивно, адже київські медійники майже щодня бачать Прем’єр-міністра на тих чи інших заходах, маючи змогу ставити йому найрізноманітніші запитання. Тож цього разу прерогатива поспілкуватися з очільником уряду випала тим колегам, хто доносить позицію влади в областях, — безпосередньо, чітко, зрозуміло, без перекручень. Так би мовити, від першоджерела.

Держава може звітувати про показники децентралізації, зокрема щодо кількості громад чи площ територій ОТГ, сотні нових опорних шкіл чи дитсадків, кілометрів доріг. Та  важливіша оцінка українських громадян,  на яких спрямована реформа. На цьому  наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час презентації підсумків  двох соціологічних досліджень, здійснених КМІС та Центром «Соціальні індикатори» на замовлення Програми РЄ «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» у співпраці з експертами Ради Європи та Мінрегіоном.

Завдяки поєднанню чеського слова pozor, яке означає увага, з українськими словами вийшов ось такий заголовок-каламбур. А чому — спробую пояснити.

Триває чергове щорічне заповнення е-декларації державними чиновниками різних рангів. Гаряча тема заполоняє ефір. Балачки навколо цього тільки й точаться серед людей з державними посадами і простих.

В Україні формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг законодавством покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Одне з її основних завдань — забезпечити захист прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Зима в супрязі з лютим таки виявила на прощання свій буревійний норов, як кажуть, і дров наламала, і шкоди наробила в багатьох господарствах.  А ось весну зустріла лагідно. Святкові дні Стрітення Господнього і проводи зими (15—18 лютого) видалися напрочуд теплими й сонячними. За народними прикметами, весна має бути ранньою, але затяжною. У березні погода буває мінливою. Та тепла щодня додається. Народне прислів’я каже: «У березні вдень плющить, а вночі тріщить». Це означає, що заморозки можливі лише нічні. Упродовж місяця тривалість дня збільшується на три години, отже, земля прогрівається дедалі довше. Пробудження і оновлення природи невідворотні. Верба вкривається сріблястими котиками, ліщина — брунатними сережками, з-під залишків снігу до сонця тягнуться перші проліски.