За злочинні помилки політиків розплачуються прості люди по обидва боки кордонів. Виявляється, страшилку про бандерівців російська пропаганда почала готувати ще кілька років тому. Про це свідчить моє спілкування з росіянами, які перебували у відрядженні під Києвом у квітні 2011-го. 
У бучанському таборі відпочинку «Джерело» тимчасово мешкали пілоти та авіатехніки однієї з російських авіакомпаній, які проходили навчання з обслуговування тодішнього спільного російсько-українського літака Ан-148 — пасажирського середньомагістрального реактивного лайнера нового покоління. Було прийнято рішення взяти це повітряне судно в експлуатацію.

Пакет антикорупційних заходів ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні у середу, про що по його завершенні розповів на урядовому брифінгу міністр юстиції Павло Петренко. Найвизначальніший із них — законопроект про антикорупційну стратегію на наступні три роки. «Це системний документ, який передбачає законодавчі ініціативи і чіткі кроки у боротьбі з корупцією, які парламент повинен затвердити і нести спільну політичну відповідальність з урядом і з інститутом Президента, коли цей закон набуде чинності», — зазначив Павло Петренко. 

Щодня в громадському транспорті очі мимоволі потрапляють на оголошення Міського координаційного центру (КМДА), в якому розміщена інформація для людей, котрі тимчасово змушені покинути територію східного регіону України. Часу з початку перших переселень минуло досить багато. А відтак почали виникати розмови про відсутність, зокрема в Києві, житла для цієї категорії співвітчизників.

Людська і професійна допитливість спонукала набрати один із запропонованих на папірці телефонних номерів і поцікавитися, наскільки міська влада Києва спроможна допомогти людям дахом над головою. Після кількох спроб додзвонитися нарешті замість коротких гудків у слухавці прозвучав довгий сигнал виклику. На другому кінці відповів стомлений (воно й не дивно) жіночий голос. «Вибачте, я лише оператор, відповідаю на запитання від мешканців сходу. А вам краще зателефонувати в департамент соціальної політики». З останнім виявилося не все так просто. Лише за кілька днів вдалося поспілкуватися із заступником департаменту соцполітики КМДА Світланою Назаренко. 

«Соціальний та правовий захист ветеранів у сучасних умовах. Відповіді на актуальні запитання» — такою була тема нашої прямої лінії, впродовж якої на запитання відповідав начальник управління по роботі з ветеранами Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Ігор МАЛЬЦЕВ. 

До Москви на зустріч зі своїм президентом приїхали всі «надзвичайні й повноважні», а також сотні «росіян талейранів» трохи нижчого рангу. Читати промову президента Росії на вищезгаданому форумі російських дипломатів — саме задоволення. Розповідаючи про свої особисті образи на весь цивілізований світ, Путін (зовсім за Фрейдом) повідав, «до якої дупи» призвела Росію його власна (путінська) зовнішня політика «возз’єднання всіх російських земель», «захисту російського миру» і «всіх, хто говорить і думає російською мовою». 

Такі прознози озвучив голова громадської організації «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час прес-конференції «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах» в УНІАНі. За його словами,  торік вітчизняним борошномелам вдалось експортувати майже 220,7 тисячі тонн борошна з 2,4 мільйона, вироблених промисловими підприємствами України.
— Це дорогого коштує, — переконаний експерт. — Адже це шматок ринку, який українці фактично відвоювали у трійки експортних лідерів борошна — турків, що мають колосальні державні преференції при поставках борошна на зовнішні ринки, а також казахів і французів. До того ж світовий ринок борошна досить вузький, і вийти на нього дуже непросто. Це 10-12 мільйонів тонн, на відміну від світового ринку зернових, де щороку обертаються сотні мільйонів тонн.

З дороги державного значення не можна не помітити село Гостинне. На нього вказують два покажчики: дорожній знак і колись гоноровита стела.

Щодня жвавою трасою проходять тисячі машин — і всім Гостинне дає добрий настрій. А як воно саме живе? До села веде простора асфальтівка, стовбури дерев обабіч якої побілені вапном. За ними зеленим килимом стелиться пшениця, а на околиці села видно охайне приміщення ферми. Якщо нині у невеликому селі є ферма, отже, тут живуть справжні господарі. 

Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?». 

Будь-який навчальний заклад завжди зацікавлений, щоб його випускники були затребуваними на ринку праці, могли гідно конкурувати. Однак у нинішніх реаліях це вдається далеко не завжди і не всім.
Утім, є й винятки: здебільшого там, де про працевлаштування своїх вихованців починають дбати не перед державним екзаменом, а з першого дня навчання.
Як приклад — коледж Сумського національного аграрного університету, де нещодавно стартував один із перших в Україні відповідний освітній проект.
Про новацію та особливості практичного навчання  кореспондентові «УК» розповідає директор коледжу Оксана МУСІЄНКО. 

Народна поговірка, що колись народилася у селі, — «Моя хата скраю, я нічого не знаю», — стала актуальною і для великих будинків у містах. 
Чомусь більшість з нас, хто мешкає у цих будинках, вважає, що по один бік вхідних дверей треба прибирати помешкання, а за дверима у під’їзді — нехай хоч потоп. Але ми теж ходимо у під’їзді, піднімаємось сходами, користуємось ліфтом, і сусіди нерідко зустрічаються, спілкуються… Проте прибирати після себе хоча б вуличний бруд далеко не всі вважають за потрібне. Більше того, ще й дехто навмисно смітить у ньому.