Пропрацювавши у Криворізькому спеціалізованому управлінні «Металургмонтаж» №209 тресту «Дніпрометалургмонтаж» левову частку свого трудового життя, хотів було вийти на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2. На сьогодні підприємство, де працював, визнано банкрутом. Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, не підтвердила періоду моєї роботи з 01.07.1983 по 31.01.1994 роки майстром дільниці. Весь період роботи я фактично працював на дільниці №3 (на момент прийняття мене на роботу дільниці №4 вже не існувало). Та й у трудовій книжці номер дільниці не зазначено. Про запис про дільницю №4 я довідався лише з копії особистої картки, виданої з архіву. Є свідки, мої підлеглі (вони користуються нині пільговим пенсійним забезпеченням), у яких я був майстром дільниці №3. Чому б не взяти  до уваги їхні свідчення?

Віктор ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області

Дивацькому роду нема переводу. І 2013-й був багатий на неймовірне-очевидне. Сьогодні «Урядовий кур’єр» розповідає про найцікавіші з дивовижних відкриттів, зроблених у рік Змії. Більшість із них, на нашу думку, можуть сміливо претендувати на Шнобелівську премію-2014 за найкумедніші, найсмішніші та найпарадоксальніші винаходи. Головне — зробити все за канонами: прокричати «Еврика!» на сторінках серйозних наукових видань.  

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ:

Пересилання алкогольних напоїв в міжнародних поштових відправленнях заборонене

Зміна, відкликання та визнання митної декларації недійсною

Момент виникнення обов’язку сплати митних платежів

Широковідома відповідь уже студента Петербурзької медико-хірургічної академії Степана Руданського  на батькові докори, коли той вимагав від сина: «Если захочешь написать письмо, то пиши или почтительно, не по-малороссийскому, або лучше ничего не пиши»: «Заказують мені мою рідну мову, але в мене був прадід і прапрадід — вони мені не заказали; не слухає батько моєї мови — зато мене і по смерті, може, послухають штирнадцять мільйонів моїх їдномовців. Батько, може, не любить свої мови через то, що нею говорять у нас мужики, — а нібито в Московщині не говорять мужики по-московськи? Да і чим ми лучче від мужика? Всі ми рівні і в Бога, і в натури».  

На телеканалі ТЕТ тривають зйомки другого сезону реаліті-шоу «Ікона стилю». Перший сезон завершився торік.

Тему програми обрано не випадково. Творці шоу відстежили рейтинги подібних програм і переконалися, що глядачів цікавить проблема вибору стилю, вміння правильно і красиво одягатися.

За задумом авторів програми, її головна відмінність від інших — відсутність  героїнь, які не розуміються на моді. За словами продюсера проекту Мартіни Макеєвої, якщо в проектах «Богиня шопінгу» і «Мода народу» була дозволена відверта вульгарність, то в «Іконі стилю» все по-іншому. 

І цифра ця має доволі скромний вигляд на тлі всієї його колекції поштових карток. За 40 років колекціонер зібрав їх понад 100 тисяч. Провідна і хронологічно перша тема — все, що стосується історії рідного міста. Різдвяно-новорічна тематика для нього — лише одна з багатьох. «Є просто витвори видатних художників, — пояснює Анатолій Дроздовський, — приміром, дуже люблю Івана Білібіна, і листівка мене більше цікавить як твір Білібіна, ніж як просто різдвяне вітання». 
У колекції одесита є і пасхальні листівки цього автора, котрий творив у Російській імперії до революції. До речі, колекціонер зауважує, що пасхальних листівок у ті часи виготовляли втричі більше, ніж різдвяних. На наших теренах Великдень все-таки мав більшу вагу, ніж Різдво. На відміну від західних — католицьких та протестантських країн, чиї різдвяні листівки також представлені у колекції Дроздовського. Найстаріша з них датована 1899 роком — історія листівки як такої на той час не налічувала і п’яти років. 

У круговерті міської суєти (це було кілька років тому) ми з чоловіком не надали уваги тому, що батьки не телефонували вже чотири дні. Подумали, що їм не до дзвінків, бо ж на вулиці весна, в селі гарячий час. Хоча до того домовлялися більш ніж три дні не мовчати. Раптом дзвінок. Незнайомий номер на екрані мобілки. На моє обережне «Алло» почула схвильоване свекрушине: «Олю, в нас заблоковано телефон, бо грошей немає на рахунку. Дзвоню із сусідчиного». 

Нерідко буває, що випускники вишів, щойно отримавши диплом, намагаються влаштуватися у провідні фірми відразу на керівні посади. А коли їм відмовляють — більшість опускає руки. Їм чомусь простіше проголосити себе незатребуваними, ніж починати будувати кар’єру з невисокої посади. А ще юним важко знайти, куди докласти працю рук і голів своїх через те, що більшість із них не має досвіду роботи. Ось так нерідко молоді та освічені «осідають» вдома на диванах, жаліючи себе, втрачаючи з часом кваліфікацію та й узагалі смак до життя. А що вже казати про тих, хто не має вищої або спеціальної освіти? Хоча інколи і їм щастить — на роботу беруть. Та зазвичай вона низькооплачувана, важка, некваліфікована і тимчасова. А що ж далі? Ситуація, коли у молодих начебто і є бажання, але немає можливості реалізувати свій потенціал, стає звичною. Як стимулювати молодих не опускати рук і хто їм має допомогти? З цими запитаннями «УК» звернувся до першого заступника міністра молоді та спорту Сергія ГЛУЩЕНКА.

Уже в лютому-березні до цілющого Куяльницького лиману може бути розпочата подача морської води. Про це «Урядовому кур’єру» повідомив голова Одеської обласної ради Микола Тіндюк. Саме такий захід, за висновком кількох профільних наукових установ, має врятувати Куяльницький лиман і його цілющі грязі від зникнення. Позаторік на сторінках газети ми ділилися прогнозами науковців з приводу долі одеського «Мертвого моря». Найпохмуріші з них передбачали, що вже на цей час Куяльницький лиман як бальнеологічний ресурс мав би зникнути. Найфатальнішого, хвалити Бога, не сталося, однак і негативні тенденції наразі жодним чином не подолано. Лиман продовжує міліти — при цьому тут підвищується солоність води до значень, які виключають існування мікроорганізмів, чия життєдіяльність якраз і забезпечує утворення цих самих цілющих грязей.  

На ранок учорашнього дня перспективи ухвалення Державного бюджету залишалися досить примарними. Представники опозиційних парламентських фракцій, як і обіцяли, заблокували роботу Верховної Ради. Разом із політичними вимогами нардепи також виступали за внесення поправок до проекту документа. 

До слова, пропозицій і зауважень налічувалося близько 3 тисяч. Для унеможливлення початку роботи пленарного засідання, а отже й ухвалення бюджету, опозиційні парламентарії заблокували і приймальні Голови Верховної Ради Володимира Рибака та його першого заступника Ігоря Калєтніка. Втім, це не дало очікуваного результату: перший віце-спікер таки спромігся дістатися сесійної зали і відкрити ранкове засідання. Щоправда, не з президії, яка залишалася в блокаді, а з залу. В оточенні нардепів від більшості Ігор Калєтнік заявив, що депутати від опозиції унеможливлюють розгляд проекту бюджету згідно з  регламентом.