Степова південна область України небагата на лісові масиви. Натуральних комплексів, за окремими винятками, тут немає. Ліси на Миколаївщині з’явилися лише завдяки праці спеціалістів, працівників галузі лісового господарства. Завдяки злагодженій, повноцінно організованій роботі та державному фінансуванню площа земель державного лісового фонду області зросла за останні 50 років більш ніж у п’ять разів та становить 84 тисячі гектарів. На жаль, нині галузь опинилася у безвиході. Через брак будь-якого державного фінансування в цьому році та примарні перспективи на рік наступний працівники лісогосподарських підприємств області вийшли на попереджувальну акцію протесту, щоб привернути увагу до своїх проблем та до галузі, яка потребує термінового «лікування». 

У «гучній справі» про банкрутство створеного свого часу родиною Гутів агрохолдингу «Мрія», що в Тернопільській області, з’явилися нові деталі. Причому такі, які, на переконання фахівців, істотно вплинуть не лише на долю самого агропідприємства і його працівників, а й загалом на імідж нашої країни. Йдеться про те, що теперішній менеджмент «Мрії» домовився з комітетами іноземних кредиторів та бондхолдерів про реструктуризацію чималої частки понад мільярдного доларового боргу: планується, що борг буде скорочено з 1,1 мільярда до 330 мільйонів доларів, за що кредитори отримають сформовані пакети акцій компанії.

Майбутня структура власності «Мрії» матиме такий вигляд: мотиваційний пакет обсягом 7,5% належатиме топ-менеджменту компанії, 50—54% — незабезпеченим кредиторам, 7,5% — кредиторам (провайдерам) робочого капіталу на 2015 рік і 31—35% — кредиторам робочого капіталу на 2016 рік. Кредитори, які стануть власниками, кажуть у компанії, у подальшому зможуть розраховувати на збільшення повернень через підвищення капіталізації «Мрії» і можливий продаж своєї частки в агрохолдингу. 

Цього року в селі Воздвижівка Гуляйпільського району День села збігся з черговою річницею визволення району від німецько-фашистських загарбників. Свято відбувалося біля меморіалу загиблим односельчанам. Такої величної стели, як у Воздвижівці, під якою зібралися на свято ветерани та жителі села, не те що в районі, в усій Запорізькій області немає.

— Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїнів, які віддали свої життя за перемогу, дали можливість нам жити під мирним небом, у спокої і злагоді, — звернувся до односельців голова місцевого ТДВ «Агронива» Микола Новохатько. — Дорогі мої земляки, дякую всім за вашу любов і вірність рідному селу, за працю й турботу, щоб Воздвижівка жила і далі процвітала, щоб над нашими головами завжди був мир. 

У Сокирному під Черкасами відбувся другий міжнародний інвестиційний форум. Найочікуваніша бізнес-подія року зібрала представників обласної та міської влади, підприємців області та України, потенційних інвесторів із різних куточків світу. Зокрема прибули представницька делегація з польського міста-побратима Черкас Бидгоща, а також понад 140 інших учасників, у тому числі представники Польщі, Франції, Нідерландів, США, Німеччини, Сінгапуру. 

Наприкінці минулого року найперше, що зробила моя невістка запоріжанка Тетяна, коли вийшла з пологового будинку після народження дитини, — стала в чергу на отримання місця в дитсадку. Так їй порадили подруги, молоді мамці, бо в Запоріжжі найперше, що повинна зробити породілля, — стати на чергу в дитсадок. Ще донедавна містом ходили навіть анекдоти про те, як батьки віддали свого 18-річного сина замість армії в дитсадок, бо… підійшла його черга.

Запоріжці давно вже не вірять, що з чергами в дитсадки колись буде покінчено. І от, вперше за довгі роки, запорізька міська влада нарешті серйозно взялася за цю проблему. Найперше, що зробив Запорізький міський голова Володимир Буряк торік у листопаді, щойно його було обрано на цю посаду, — доручив розробити й реалізувати комплексну програму для вирішення цього питання. І за дуже нетривалий час в її рамках уже почали відкривати нові групи у дошкільних закладах та навчально-виховних комплексах — і тих, які працювали, і щойно відкритих після реконструкції, у приміщеннях дитсадків (і таке було), які ще донедавна пустували. 

Купуючи продукти у місцях, не призначених для торгівлі, люди ризикують здоров’ям, а то й життям. Адже несанкціонована торгівля не відповідає жодним правилам чи нормам. Вона категорично заборонена в багатьох країнах, проте в наших реаліях боротися з нею надзвичайно складно. Стихійна торгівля існуватиме доти, доки люди «голосуватимуть» за неї власними грошима.

Тим часом продаж продуктів у такий спосіб — правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від одного до семи неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією товару або без неї. 

Уже ні для кого не секрет, що блюзнірське «мавпування» перетворилося на одну з головних складових політики так званої ДНР. Нещодавно тут підло позбиткували з пам’яті про легендарну 383-ю стрілецьку дивізію, створену в серпні 1941 року з добровольців Донбасу. А оскільки в підрозділі були переважно гірники, він увійшов в історію під народною назвою «Шахтарська дивізія». Цю історичну назву цинічно привласнили й використали лідери проросійських незаконних збройних формувань, оголосивши у 2014-му про формування власної так званої Шахтарської дивізії. Утім, навіть місцеві прихильники «ополчення» не могли не помітити, що у формі з шевронами цього підрозділу швендяють типи, яких копри шахт чи терикони вперше побачили зовсім нещодавно, коли ті прибули на Донбас. 

Відтоді, як у селищі Білики Полтавської області запрацював свинокомплекс на майже 60 тисяч голів, життя п’яти тисяч людей перетворилося на жахіття. Свинські аромати не дають їм дихати.

На жаль, це далеко не єдиний випадок, коли агропромислові або інші виробництва нищать звичний уклад життя людей і руйнують їхнє здоров’я. «УК» писав про таке не раз. Узяти хоча б ситуацію у селі Шульгівка, що на Дніпропетровщині, де, попри протести громади, звели потужну норкоферму («Замість національного парку — забійний цех?», 8 вересня 2015 року).

Це вже друга зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. У Клубі Кабінету Міністрів охочих заслухати інформацію щодо нової соціальної політики уряду зібралося близько 120 осіб. Організатори цього заходу розподілили порядок денний на три блоки: «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України», «Нові підходи уряду до соціального захисту населення», «Тарифоутворення: відповідальність органів місцевого самоврядування».

Володимир Гройсман спершу тезово розповів місцевим служителям пера і мікрофона про фінансові параметри, закладені до проекту кошторису країни на наступний рік, а вже потім дав відповіді на запитання, які найбільше хвилюють громадськість. Як виявилося, серед таких і контроль за використанням коштів місцевих бюджетів, і «децентралізація» доріг. 

Екіпаж  патрульної  поліції  міста  Дніпро у складі  Артема Кутушева та  Ольги Макаренко  вранці  минулої неділі  отримав інформацію про порушення правил дорожнього руху і поїхав на виклик. Автомобіль  «Citroen» проїхав на червоне світло і був затриманий поліцейськими. Патрульні попросили водія надати документи для перевірки. Однак той почав відмовлятися і наполягав, щоб його відпустили, на що отримав належну відповідь: поліцейські мають виконати свої службові обов’язки. Артем Кутушев сів у автівку і почав перевіряти документи порушника. Той вийшов із машини і вистрелив у патрульного. 27-річний правоохоронець загинув на місці, але встиг зробити постріл у відповідь. Напарниця загиблого поліцейського намагалася затримати вбивцю товариша, та злодій випустив у жінку кілька куль. Ольга Макаренко зазнала серйозних поранень, кулі зачепили легені, печінку, ногу.  Лікарі намагалися її врятувати, та, на жаль, це не вдалося — молода жінка померла на операційному столі.