Останнім часом доводиться констатувати не зовсім приємну, але правдиву річ: відчути особливу єдність із кримськотатарським народом українців спонукали російські окупанти. Зробили вони це мимохіть, навіть не сподіваючись на оглушливий резонанс у світі. Спільна біда ось уже два роки змушує татар скандувати: «Крим — це Україна», а українців — дедалі активніше долучатися до акції «Сьогодні ми всі — кримські татари».

У трагічний для татар день 72-х роковин депортації Президент Петро Порошенко виступив під час вечора-реквієму пам’яті жертв геноциду корінного народу Кримського півострова. Геноциду, який дістав продовження у ХХІ сторіччі і повільно розповзається Кримом уже третій рік.

Добіг кінця термін, протягом якого керівництво Нацбанку України обіцяло завершити роботу над законопроектом про створення національного (а по суті державного) Кредитного реєстру (КР) під «пильним оком» регулятора. Не відомо, хто в цьому разі був чи є суб’єктом законодавчої ініціативи.

Саме в цю бази даних, за ідеєю регулятора, має надходити інформація про кредитоотримувачів та інших боржників від банків і небанківських установ. Саме останні на замовлення братимуть усе необхідне для себе з КР НБУ. Місяць тому керівництво Нацбанку впевнено заявило: треба, щоб це сталося з 1 вересня. Тобто розрахунки йдуть на те, щоб парламент до цієї дати ухвалив відповідний законопроект. Значимість реєстру, яким «заправлятиме» Нацбанк, дуже велика. Деякі банкіри навіть упевнені: якщо з’явиться такий Кредитний реєстр в редакції регулятора, то і бізнесу, і пересічним фізичним особам буде тяжко жити в нашій країні.  

Скільки і якої міжнародної допомоги щороку отримує Україна, на що її витрачає, чи ефективно використовує — наша розмова з директором департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Оленою ТРЕГУБ. 

Пенсійний фонд України працює над запровадженням нової системи обслуговування громадян і оброблення документації на базі централізованих інформаційних технологій. За словами начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Володимира Аніканова, якщо буде належне фінансування й необхідне для цього обладнання поставлять у заплановані терміни, робота розпочнеться вже в червні цього року. 

У країні посилилася хвиля перетворень публічних акціонерних товариств (ПАТ) на приватні (ПрАТ), оскільки з 1 травня цього року набули чинності нові вимоги законодавства щодо діяльності акціонерних товариств. Зокрема, в законі про захист прав інвесторів скасовано норму, яка зобов’язувала акціонерні товариства, в яких понад 100 акціонерів, бути виключно публічними. Тепер за наявності волі акціонерів на загальних зборах вони можуть змінити тип товариства. Так виправляють помилку восьмирічної давності. 

«Менше знатимеш — міцніше спатимеш». Саме ця приказка згадалася після поїздки до села Озера Бородянського району Київської області. Хороше село: від Києва недалеко, заможне (річний його бюджет, за словами сільського голови Вадима Мартинова, становить майже 2 мільйони гривень на рік), люди розумні — жити б собі й не тужити, але... Але не може спати спокійно ось уже понад півроку частина сільської громади. Бо, бачите, після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка не є конфіденційною, таємною або службовою, дізнались озерці, що їхній сільський голова причетний до розроблення цілої схеми відмивання коштів. 

Щодня о пів на восьму вечора мені телефонує мама. Вона так вирішила. Має бути все за розкладом. Мама вчителька, вона працює за розкладом. Вона й сама складає той розклад у навчальному закладі. Пенсіонерка очевидна. З роботи не йде. І справа не в пенсії та різниці в зарплатні — в іншому. 

Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на травень-червень 2016 року 

Два місяці тому «УК» писав про загрозливу ситуацію, яка склалася на миколаївському летовищі. У публікації «Літаки летять на брухт» (№46 від 10 березня 2016 року) йшлося про те, як з території стратегічного об’єкта почали вивозити літаки і здавати їх на металобрухт. Факти викрили депутати Миколаївської обласної ради разом із громадськими активістами. Розголос у суспільстві привернув увагу виконавчої влади до проблем у повітряному просторі області й змусив всерйоз замислитися над тим, чи дійде миколаївський аеропорт до так званої точки неповернення. Тобто до критичної межі, після переходу якої немає вороття. Або все-таки перейде Рубікон.