Чому проект «Дім над морем» киянки Наталії Большакової визнаний торік одним із найкращих на престижному міжнародному конкурсі Британської асоціації дизайну? Бо, за словами голови журі в категорії «Візуалізація», засновника італійського меблевого концерну Паскуаля Натуцці, його «дизайн продуманий у повній гармонії з навколишнім ландшафтом, сповнений безкомпромісної елегантності чітких ліній і мінімалізму. Він об’єднує високий рівень архітектури з реальними функціональними потребами для комфортного життя сучасної сім’ї».
«Що нам варто дім збудувати: намалюємо — і будемо жити». У чотири роки я сприйняла цю приказку всерйоз і не могла збагнути, як це станеться…
«Що нам варто в чиємусь домі блукати: хоч і будинку ще немає, і господаря його не бачили»… Це придумалося завдяки «Дому над морем», справжність інтер’єру якого у 3D — вражаюча. 

Письменник Валерій Шевчук зізнався, що єдиний раз був плагіатором: бо свій «сарайчик» у Житомирі колись обклеїв папером і обписав лозунгами так само, як побачив у кімнаті молодого Івана Дзюби в комуналці на столичній вулиці, нині Інститутській. До цієї кімнати потрапляли на гостини лише ті, кому її господар довіряв пароль: скільки разів подзвонити в його двері, щоб їх відчинили.
А для мене є паролем «Іван Дзюба», щоб відчинити двері й у той час, у якому жила, і в той, який він знав ще до мого народження, і в час нинішній — щоб побачити всі ці десятиліття, глибоко і всебічно, його очима. Поглядом не просто талановитого, розумного, дуже ерудованого, а насамперед чесного, правдивого, совісного, порядного чоловіка, якому вірю і в якому не розчарувалася.

Орден Національного олімпійського комітету України під номером один торік восени було вручено легендарній гімнастці — олімпійській чемпіонці 1952 року Ніні Бочаровій. Другим кавалером найвищої відзнаки національного НОКу стала громадянка США Лариса Барабаш-Темпл, яку свого часу журналісти називали добрим ангелом українських атлетів. Відразу  після нагородження, відома представниця української діаспори люб’язно погодилася відповісти на запитання нашого кореспондента. 

Михайло Бедрило, 73-річний майстер із півстолітнім досвідом моделювання одягу, має чимало претензій до нинішнього обмундирування українських військових. Він вважає, що армійський однострій має бути легким і зручним, стати,  так би мовити, другою шкірою. Особливо він переймається тим, що військова форма українців позбавлена будь-яких національних ознак.
— Поглянеш на солдата або офіцера — й не одразу здогадаєшся, чиєї землі це захисник, — зітхає Михайло Михайлович. — Військовий представляє не себе, а державу. Тож його форма має містити національні елементи. У світі є правило: не носити одностроїв інших держав. Це не просто моветон, це ганьба. Нині форма нашого війська відсотків на 80 копіює військову форму  північної сусідки. 

На старт індивідуальних змагань літніх Ігор-2012 у фехтуванні на шпагах Яна Шемякіна вийшла, посідаючи лише одинадцяте місце в світовому табелі про ранги. Це не завадило 26-річній львів’янці у першій зустрічі олімпійського турніру перемогти чемпіонку світу — Любов Шутову з Росії.   У півфіналі підопічна заслуженого тренера країни Андрія Орликовського  здолала лідера світового рейтингу Юджи Сунь із Китаю, а у вирішальному  поєдинку провела результативну атаку проти олімпійської чемпіонки-2008 німкені Брітти Хайдеманн. Щоразу перевага дворазової чемпіонки Всесвітньої універсіади вимірювалася лише одним уколом.  

Кожен день із воєнних 1418 Василь  Деркач пам’ятає від світанку до заходу сонця. А війну зустрів курсантом 1 Київського Червонопрапорного артилерійського училища. Він летів до столиці соколом відразу після випускного вечора в школі, перестрибнувши тин рідного двору в селі Панорниці на Чернігівщині. 45 кілометрів було до залізничної станції Алтинівка — і весь час ішов дощ. Але не зміг той дощ змити усмішку з обличчя хлопчини, на грудях якого блищали значки «Ворошиловський стрілок» та ГПО. Він був готовий і до праці, і до оборони, та от тільки не чекали ані Василь, ані його товариші того, що в перші дні їхнього курсантського навчання й очікуваної війни господарями в небі над столицею стануть  літаки зі свастикою.  

Звітний тур увійшов в історію не завдяки фантастичній результативності і гучним сенсаційним результатам. Ще жодного разу арбітри не вилучали з поля відразу вісьмох футболістів. Червоні картки побачили перед собою Ванче Шиков і Сільвіу Ізворану («Волинь»), Алекс («Шахтар»), Микола Іщенко («Іллічівець»), Дуглас Силва («Дніпро»), Микола Жовтюк і Муртаз Даушвілі («Карпати»), Володимир Лисенко («Говерла»). 

Напевно, жодного року не минає без інформації про «замінування» того чи того навчального закладу. Правоохоронці добросовісно реагують на анонімні дзвінки, евакуюють учнів та обстежують приміщення. І, поза сумнівом, рано чи пізно таки знаходять малолітніх «терористів», дії яких найчастіше мають просте пояснення: бажання перешкодити контрольній роботі чи просто пожартувати.
Так сталося на початку цього року в одній із сільських шкіл Куликівського району на Чернігівщині. Хоч «жартівник» передбачливо викинув сім-карту, з якої телефонував до міліції, та позбутися мобільного не наважився, тож за його сигналом і був знайдений. Тепер десятикласнику загрожують не зошити, а роки «у клітинку», а його батькам належить компенсувати багатотисячні збитки за виїзд спецтехніки на хибний виклик. Дожартувався, одне слово. Кажуть, розкаявся, але запізно. 

Час — складна наукова,  філософська і соціальна категорія. Та розпочнемо з останнього актуального для України питання.
Починаючи з 1996 року на території України запроваджено час другого часового поясу (київський) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на годину назад. 

Нова Стратегія національної безпеки України (ухвалена майже рік тому), дала змогу за короткий термін впорядкувати роботу сектору безпеки і поступово впроваджувати глибокі перетворення в кожному з його сегментів. Такими словами Віктор Янукович розпочав засідання Ради національної безпеки і оборони.

Він нагадав про прийнятий комплекс документів з реформування та розвитку Збройних сил, схвалені рішення щодо перепідпорядкування прикордонної служби, проведення структурних змін в оборонно-промисловому комплексі та початок реорганізації системи реагування на надзвичайні ситуації.