ПЛАНИ

Донецький кравець мріє одягти українських військових по-новому

Михайло Бедрило, 73-річний майстер із півстолітнім досвідом моделювання одягу, має чимало претензій до нинішнього обмундирування українських військових. Він вважає, що армійський однострій має бути легким і зручним, стати,  так би мовити, другою шкірою. Особливо він переймається тим, що військова форма українців позбавлена будь-яких національних ознак.

— Поглянеш на солдата або офіцера — й не одразу здогадаєшся, чиєї землі це захисник, — зітхає Михайло Михайлович. — Військовий представляє не себе, а державу. Тож його форма має містити національні елементи. У світі є правило: не носити одностроїв інших держав. Це не просто моветон, це ганьба. Нині форма нашого війська відсотків на 80 копіює військову форму  північної сусідки.

Майстер кравецької справи знає, про що каже, адже досконало вивчив історію військової форми сорока країн світу.

Університети Михайла

Розмірений стук швейної машини йому знайомий із самого дитинства, бо батько був кравцем. Малий Михайлик годинами спостерігав, як тато вправляється з тканиною, ножицями та лекалами. Бувало, і засинав поруч із ним. Це було у Львові, який у ті роки ще належав Польщі. Перший костюм хлопець пошив собі в сьомому класі. Звісно, під наглядом батька. І відтоді розпочався його шлях у професії. Він був у науці в найкращих кравців Львова, Києва, Одеси… Щороку половину відпустки витрачав на вдосконалення своїх знань у різних галузях науки. Приміром, анатомію людини вивчав у медичному інституті. Креслити вчився в політехнічному.

Досконало вивчивши антропологію й анатомію людини, він створив макети людських фігур, за допомогою яких може шити одяг без примірок. Тепер на сайті науково-виробничого центру Михайла Бедрила «Адам» клієнти можуть дізнатися, як правильно зняти мірку і, надіславши відповідні виміри на адресу ательє, зробити замовлення. Нещодавно цією можливістю скористалися посли Сербії та Хорватії в Україні і залишилися вельми задоволені: не виїжджаючи з Києва в Донецьк, вони отримали чудові костюми.

— Михайло Михайлович обшиває весь генералітет, серед його клієнтів відомі люди не тільки з України, а й з-за кордону! — розповідає добрий знайомий Михайла Бедрила, член Всеукраїнського об’єднання ветеранів Роберт Стешенко. — Якось випало спілкуватися з англійцями, і ті дуже подивувалися, що в маловідомій їм Україні є майстер такого рівня.

Майстер впевнений, що армійська форма має бути легкою та зручною. Фото надане автором

Сім разів відміряй

Вивченням історії військової форми майстер захопився 22 роки тому.

— Почалося все з козацтва. 1991 року, коли став відроджуватися український козацький рух, я переконався, що його активісти не мають жодного уявлення про те, яким насправді має бути козацький одяг. А мені дуже не хотілося, щоб новітні козаки мали вигляд клоунів, — згадує Михайло Бедрило.

І він почав ∂рунтовно вивчати історію одягу українського козацтва. Поступово ця тема його просто захопила — він став порівнювати козацький одяг з одностроями інших армій та військових формувань. На основі здобутих знань разом зі своїми однодумцями — модельєром Валентиною Якименко та дизайнером Діною Якименко — написав книжку «Військові козацькі однострої України», в якій можна простежити історію формування українського військового одягу з IХ століття і дотепер. У ній подано зразки сучасних одностроїв, створених для українського козацтва на основі історичних матеріалів. Для виконання цієї роботи довелося ознайомитися з військовим одягом сорока армій світу, аби під час створення сучасної форми українського козацтва випадково не використати елементів військового одягу інших держав. Бо ми маємо свою історію, традиції й потреби сьогоднішнього дня, переконує донецький кутюр’є.

Ідеї «на виріст»

Одягнувши козаків, невгамовний майстер узявся розробляти сучасні моделі для українських військових. Зразки одягу від Михайла Бедрила, які можна переглянути на сайті ательє, вражають своєю вишуканістю. Зимовий одяг кравець оздобив натуральним хутром, погони — ткацькою стрічкою з національним орнаментом, а генеральські погони прикрасив ще й лицарським знаком. Військові кашкети автор пропонує зробити овальними, а не круглими, як дотепер, і до всіх головних уборів внести елементи, запозичені в козаків. Майстер змінив і морську пілотку: крім того, що тепер вона стала легшою і краще тримається на голові, її доповнюють елементи головного убору Богдана Хмельницького — розкриті «крила». Модельєр вірить у те, що колись його ідеї будуть втілені в життя, а швейні фабрики України налагодять промисловий випуск сучасного вишуканого військового одягу.

— Мрію, аби українські воїни мали найкращу у світі форму одягу. І хоч маю вже чимало років, сподіваюся, що Бог сподобить мене це побачити, — зізнається Михайло Бедрило.

ПРЯМА МОВА

Микола ЧМИР,
член Українського геральдичного товариства,
кандидат історичних наук:

— Я вже років із п’ять цікавлюся розробками Михайла Бедрила. Вони, безумовно, дуже цікаві. Відчувається, що майстер досконало вивчив історію і традиції військової форми. Це я стверджую як історик. А ось чи будуть запроваджені вони в українському війську, вести мову ще зарано. Адже це залежить від багатьох чинників і, на жаль, найменше — від майстерності кравця.