Сільський зелений туризм — це не тільки організація цікавого й оздоровчого відпочинку, а передовсім робота — постійна або додаткова — для сільських жителів. Цей напрям визначили перспективним у Черкаському обласному центрі зайнятості. 

У Міністерстві юстиції вирішили відкрити в Херсонській області оперативний штаб, до складу якого увійдуть спеціалісти органів юстиції та правоохоронці, і який забезпечить захист аграрного бізнесу від спроб рейдерських захоплень землі чи врожаю. Про це очільник відомства Павло Петренко розповів під час зустрічі з представниками аграрного бізнесу в межах одноденного робочого візиту до Херсонської області, повідомляє прес-служба Мін’юсту. 

Ми вже писали про те, як після відвідин одного зі столичних ресторанів майже двадцятеро людей потрапили до лікарні з отруєнням суші («Риба не винна», «УК» від 5 липня). Тоді столична влада перевірила 83 заклади громадського харчування і в 79 (78%) виявили порушення ветеринарно-санітарного й санітарного законодавства, 28 суб’єктів господарювання (30%) припинили роботу для проведення санітарного дня, ремонту, заміни обладнання тощо. Після цього кількість охочих скуштувати заморських наїдків принаймні в столиці зменшилася. Дехто вирішив почекати осені, мовляв, улітку через спеку продукти псуються швидше, тому краще відмовитися від них. Особливо коли чинний мораторій на перевірки бізнесу. Проте чи справді цей мораторій негативно вплинув на сферу громадського харчування — питання. 

Минулої неділі Національний академічний театр ім. І. Франка дав останню виставу перед відпусткою — «Незрівнянну» з Наталкою Сумською в головній ролі. А загалом за сезон було поставлено шість нових вистав, різних за жанрами і художніми рішеннями, але об’єднаними головним — бажанням поділитися із глядачами, разом з’ясувати, які ми нинішні, розповісти про наші прагнення, засобами сценічної виразності збудити в кожному, хто приходить у театр, почуття гордості за країну. 

У селі Світлогірське Кобеляцького району Полтавської області урочисто відкрили швейний цех. Подія у масштабах країни не найвидатніша, але знакова для місцевих жителів, точніше, жительок. Адже надає змогу тридцятьом з них офіційно працевлаштуватися за фахом. І не деінде, а у рідному селі, біля сім’ї. На гідну зарплату та ще й з перспективою її зростання. Вони й раніше шили, але в тіні, нерегулярно і тільки мріяли про офіційне працевлаштування і повний соціальний пакет. І ось їхня мрія здійснилася. 

Античне поселення, пам’ятку археології місцевого значення Велика Корениха-ІІІ, що на території Заводського району Миколаєва, археологи досліджують третій рік поспіль. Цьогоріч на розкопки з міського бюджету передбачили найбільше фінансування за весь час. Завдяки цьому протягом майже двох місяців вдалося дослідити велику площу — понад 200 квадратних метрів. Роботи тривають у балці між південною й північною частинами нинішнього мікрорайону Велика Корениха. 

Майже 40 років Ярослава Хортяні живе в Угорщині. Але з рідною Тернопільщиною, Україною зв’язків ніколи не поривала. Навпаки, всю свою життєву енергію, наснагу й помисли спрямовує на популяризацію нашої країни у світі, згуртування українських громад за кордоном. В інтерв’ю ЗМІ пані Ярослава здебільшого розповідає про свою діяльність, залишаючи поза увагою сторінки із власного життєпису. Для «УК» вона зробила виняток. 

Стихійні лиха, що прокотилися планетою у червні, не вгамувалися й у липні. Глобальні пожежі в Канаді, Хорватії й Чорногорії, руйнівні буревії з повенями у Китаї та В’єтнамі, знищені смерчем і градобоєм тисячі гектарів хлібної ниви в Україні — такі подарунки другого літнього місяця. Мимоволі починаєш вірити, що вищий розум Всесвіту застерігає землян про наслідки їхнього злочинного ставлення до природи. Тисячогектарний пластиковий смітник, виявлений нещодавно з космосу в Тихому океані, колись також приб’ється бідою до чийогось берега. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Пілот від Бога

Московське не завжди найкраще

Більшовицькі вчителі нацистів 

«У селі сталася новина», — починається відоме оповідання Василя Стефаника про місцеву моторошну подію. Та за всього бажання такий початок не зовсім доречний до недавньої резонансної події, яка змусила зіщулитися чи здригнутися все село на Донеччині. Бо самі ж люди цього й сусідніх населених пунктів, згадуючи інцидент, знизують плечима: «Новина? Та ні, бо для нас таке, на жаль, нітрохи не новина». Але чому?