ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Бандити толерантності не розуміють 

Полковник у вишиванці

«Священна весна» українського композитора

Питання розвитку людського капіталу одне зі стратегічних для провідних країн. В Україні теж важливо змінювати національну стратегію у ставленні до людини та її трудового потенціалу, навчати фахівців, зважаючи на запити ринку праці, сприяти набуттю ними сучасних компетентностей. А головне — відійти від прагматичної політики до інтелектуальної, що ґрунтується на інноваціях, тобто дивиться у завтрашній день. Як це реалізувати, розповідає «УК» проректор з наукової роботи Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості Радмила ВОЙТОВИЧ. 

Зайве нагадувати, що українська економіка потребує іноземних інвестицій, які могли б її оживити. Як зайве наголошувати, що наша країна не приваблива для закордонних фінансових донорів, яких відлякують корупція, нестабільність, брак гарантій. 

Нещодавно створено Експертну раду Міністерства культури з питань етнополітики. Вона покликана аналізувати суспільні процеси, надавати пропозиції, які б сприяли уникненню міжетнічних конфліктів та налагодженню взаєморозуміння між етнічними спільнотами в Україні. 

На Чернігівщині під час робочої поїздки Прем’єр-міністр Володимир Гройсман узяв участь у форумі з проблем розвитку легкої промисловості «Укрлегпром: промисловий діалог з урядом». Там він поспілкувався з виробниками продукції легкої промисловості та ознайомився з потужностями одного з найбільших підприємств вітчизняного легпрому. Висновок робив у стінах камвольно-суконної компанії «Чексіл»: «Легка промисловість України має значний потенціал зростання і в найближчий перспективі здатна формувати до 2% національної економіки. Якщо в 1990-х роках говорили про те, що наша якість нижча, то тепер наші легковики постачають продукт не тільки на внутрішній ринок, а й за кордон. Водночас це галузь із високою часткою доданої вартості у виробництві». 

Під час відвідування Трипільської ТЕС Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений у Верховній Раді ще 13 квітня.

«Закон доленосний, антикорупційний. Більше ніхто не встановлюватиме ціну на електроенергію, вугілля, співвідношення, що на певному етапі було виправдано у вигляді формули, скасовуємо. І ринок, прозорий і ефективний, визначатиме ціну. І перемагатиме той, хто найефективніше працює», — підкреслив Петро Порошенко. 

Уряд запровадив кілька програм підтримки аграрного сектору України, де працює кожен шостий громадянин. Однак головне нинішнє завдання — не тільки сіяти, а й переробляти продукт усередині країни. Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час церемонії офіційного відкриття роботи ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017». 

Ліси у восьми областях залишилися фактично без догляду. Сотні мільйонів гривень проходять повз держбюджет. Роботи з лісорозведення фактично припинено. Це лише дрібка фактів зі свіжих матеріалів провідних експертів Світового банку щодо стану нашої лісової галузі. Їхнє нещодавнє оприлюднення спричинило хвилю емоцій і коментарі парламентаріїв, бізнесменів, лісоводів-практиків, урядовців і громадських активістів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що доповіді експертів уважно вивчать у відомстві й візьмуть до уваги. 

Луганщина святкує 79-у річницю з дня утворення області. Для жителів краю підготовлено різноманітні заходи, серед яких Форум земляків. Як їм розповісти про всі зміни коротко й емоційно? Музейники підготували 5-метровий банер-виставку про те, як вдалося об’єднати під патронатом евакуйованого з Луганська обласного краєзнавчого музею десять районних і ще кілька народних музеїв. 

План дій Ради Європи для України на 2015—2017 роки у Страсбурзі називають найамбітнішим серед усіх, які РЄ досі підписувала з країнами-членами. Це стосується не лише суми, спрямованої на реалізацію його проектів, — 27 мільйонів євро, а й масштабності змістового наповнення. Адже план дій охопив законодавчі й інституційні зміни в таких сферах: конституційна реформа, зокрема в частині децентралізації та правосуддя; зміцнення механізмів захисту прав людини і основних свобод; боротьба з корупцією; вдосконалення системи виконання рішень національних судів і забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини; реформа правоохоронних органів і пенітенціарної служби.

І хоч формально нинішній план дій ще чинний до кінця 2017 року, представники РЄ та української влади зустрінуться в Києві вже 12 червня, щоб підбити підсумки спільної дворічної роботи та обговорити перспективи нового плану дій на 2018—2020 роки. Напередодні зустрічі «УК» поспілкувався з керівницею офісу генерального директорату програм Ради Європи Вереною ТЕЙЛОР.