• Роман КИРЕЙ

    Батьків альбом

    Багато разів тримав у руках цей важкий зшиток з фотографіями різних років. Є в ньому й чимало моїх світлин — ми з батьком захоплюємося фотосправою давно. Гортаючи товсті сторінки, згадую дитинство, найяскравіші миті якого так ненав’язливо й відверто спиняв старий плівковий фотоапарат. Ось я ще дошкільня, тут серйозний школяр, а ось — студент. Чорно-білі знімки повертають до пережитого, до людей, яких уже немає, але були — вони реальні, я через роки чую їхні голоси, відчуваю ауру… 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Дорога до хутора

    За даними Держстату, на 1 січня цього року в Україні було 28 377 сіл і селищ. Це, як зазначають аналітики Економічного дискусійного клубу, на 8 одиниць менше, ніж у попередньому році. Із 1991-го на карті України стало менше на понад 650 населених пунктів. Здебільшого це села, які ще в радянські часи було визнано неперспективними і увага держави до них зменшилась. А люди почали масово виїжджати. Як правило, там залишаються тільки літні, в яких немає ні сил, ні бажання, ні коштів шукати собі кращого місця проживання. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Земля йде в орендні руки

    Своєю постановою уряд зобов’язав Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру передавати українські сільськогосподарські землі в оренду виключно через аукціони. Це, на думку авторів документа, дасть змогу вдосконалити механізм управління земельними ресурсами в Україні. Презентував норми постанови перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. Його відомство запропонувало короткострокову оренду ділянок, яка не перевищуватиме семи років. Стартову вартість земель встановлюватимуть на рівні, не нижчому за 8% їхньої нормативно-грошової оцінки. 

  • Вони захищають правду й мову

    У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ і привітав їх із професійним святом. Він вважає, що журналістика в Україні стала четвертою владою, а найбільшою заслугою називає ініціативу з повернення української мови у вітчизняний медіа-простір. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Як рятувати поспішайок

    Поспішайками називають малюків, що народилися передчасно. У моїй родині таких двоє — двоюрідні племінники-хрещеники. Коли вперше побачила меншого, тритижневий крихітний поспішайчик тихенько сопів, надійно примотаний до маминих грудей шматом полотна. Сестра казала: «Відчуваю, що йому так ліпше, спить краще. І мені спокійніше». 

  • Микола КЛОЧКО: «Нам вдалося не тільки сповільнити негативні тенденції, а й активізувати різні соціально-економічні напрями»

    У всі часи Сумщина — північно-східний форпост України, що на сьогодні створює слобожанському регіону і пріоритети, і труднощі.

    Остання обставина не стала визначальною в соціально-економічному розвитку краю останнім часом: і в минулому, і в нинішньому роках область демонструє виважену й ефективну роботу, підкріплену конкретними результатами.

    Про здобутки і проблемні питання, перебіг реформування кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає голова Сумської ОДА Микола КЛОЧКО. 

  • Віктор ШПАК

    Великі проблеми малої Хомори

    Не міфічним, а справжнім яблуком розбрату стала невелика річка Хомора завдовжки 114 км, яка протікає переважно територією Хмельниччини, однак впадає у Случ на Житомирщині. Упродовж кількох років принесені з чужої області води періодично спричиняють екологічну біду в сусідів, у прямому і переносному значенні отруюючи їм життя. 

  • Микола ШОТ

    Орієнтир — на модернізацію й міжнародні стандарти

    60 років тому в Тернополі заснували медичний виш. Мати такий ВНЗ тоді прагнули Рівне та Луцьк. Тернопіль же мав розширювати приміщення партійної школи. Але тодішнє обкомівське керівництво було прозірливішим, прагматичнішим, воно добре усвідомлювало, що невеликому обласному центру личить розвивати науку, до того ж медичну. І зуміло все-таки «на горі» домогтися, щоб медінститут постав не деінде, а саме в Тернополі. Так замість школи, де мали насаджувати не прийнятну для галичан комуністичну ідеологію, з’явився заклад, в якому стали навчати найшляхетнішої професії лікаря. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Газа(о)ват проти пенсіонерки

    Світлані Линник, жительці села Нижня Сироватка, що під Сумами, 72 роки. З них майже 40 працювала вчителькою. Як каже, їй і вві сні не могла наснитися рахуба, що трапилася останніми місяцями, через яку її будинок залишився без природного газу. І ось уже більш як півтора місяця вона готує їжу на… вогнищі у дворі: варить суп, кашу, картоплю, ділячись із песиком.  А почалася ця історія торік у грудні, коли, за словами селянки, кон тролер газової служби помилково (а може, й не помилково — хто підтвердить чи спростує?) додала до показань лічильника кілька десятків буцімто використаних нею кубометрів палива. При цьому попередила, щоб надалі ветеран сама справно передавала показання. Як? Будь-як. Насамперед за допомогою СМС-повідомлення, дзвінка з мобільного або ж електронною поштою. Адже тепер відповідальність за це покладено не на контролера, а на споживача, який повинен у чітко визначені дні відзвітувати про використані кубометри. 

  • Громадяни надають пропозиції щодо спрощення умов отримання біометричного паспорта

    11 травня в Брюсселі Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про надання громадянам України права на безвізові подорожі до країн шенгенської зони по біометричних паспортах, а з 11 червня в Україні буде офіційно запроваджено безвізовий режим. Підставою для перетину кордонів без віз потрібен буде біометричний паспорт. Блискавична і масова реакція українців показала, наскільки вони зачекалися на позитивне рішення Європи. Голова Державної міграційної служби України Максим Соколюкзазначив, що після остаточного ухвалення рішення Європейського Союзу кількість оформлюваних щодня біометричних паспортів зросла з 14 до 19 тисяч.