Децентралізація влади, об’єднання територіальних громад — найбільш системна реформа, що забезпечує незворотні зміни в житті держави і в житті більшості українців. Питання децентралізації влади назріло давно і стало об’єктивною вимогою сьогодення. Мій співрозмовник Олександр Вельбівець, який уже майже два роки працює на посаді голови обласної ради, має чималий досвід селищного голови, бачить децентралізацію влади як передачу більшості повноважень і ресурсів на місця — тергромадам; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Принцип самоврядності, на його думку, — осноловний чинник самої децентралізації. Але не менш важлива, наголошує він, відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцем і державою. 

Те, чого так довго прагнула країна, нарешті відбулось! Радою Європейського Союзу було підтримано рішення про надання Україні безвізового режиму із ЄС. 17 травня 2017 року законодавчий акт про надання громадянам України безвізового режиму підписано у Страсбурзі президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді Європейського Союзу Мальти Кармело Абелою. 

Пам’ятаю, як на початку 80-х років я, молодий журналіст, їздив у господарства Коростишівського району Житомирської області й писав репортажі з поля. Замурзані механізатори у кабінах запилених тракторів, комбайни без жаток чи коліс у машинному парку, постійні скарги інженерів на брак запасних частин до техніки — колгоспники не працювали, а мучилися. Не випадково все це називалося «боротьбою за врожай», яка не завжди закінчувалася перемогою.

Тепер часи змінилися на краще: за понад три десятиліття сільськогосподарська техніка зробила такий великий крок уперед, що за допомогою сучасних високопродуктивних інтелектуальних імпортних машин можна не лише без втрат збирати все вирощене в полі, а й робити це у комфортних умовах. 

У розвинутих країнах більшість населення з вищою освітою має її на рівні бакалавра. Магістратуру закінчують далеко не всі бакалаври. Суспільству не потрібно, щоб усі були магістрами і докторами наук. Одна добродійка якось зазначила: «Якщо всі робитимуть гроші, то хто ж робитиме решту?» Щоправда, доктори і професори до високооплачуваних верств не належать, якщо не є високопосадовцями. 

Це не зовсім змагання, і головне в них не перемога, а участь і командна гра. Цей турнір розпочався у березні і проходив у п’яти прифронтових східних областях — Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській і Харківській. Він уже об’єднав понад 5 тисяч дітей з 302 шкіл, включаючи переміщених та тих, які постраждали від конфлікту на сході України. А минулої неділі на столичному стадіоні ім. Баннікова четвірка переможців регіональних змагань визначила найкращого. Та набагато важливіше, що побувавши у столиці, хлопчики й дівчатка повезуть додому незабутні враження і сподівання на краще завтра, що неодмінно прийде з українською перемогою. 

За сотню кілометрів від Дніпра є село Личкове, де живе близько трьох тисяч людей. Як часто буває в наших реаліях, у тамтешній школі вчителем інформатики за сумісництвом працює викладач історії. Тож цього року п’ятикласники вивчали програмування на основі нового онлайн-курсу — української платформи Prometheus. 

Депортація кримських татар 1944 року — це злочин без строку давності. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зібрання-реквієму, присвяченого роковинам депортації. Подія відбулася в приміщенні Національної опери України. Участь у зібранні взяв також Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. 

Шість років тому довелося писати про техногенну катастрофу в закарпатському Солотвині, де провалля землі у зоні гірничих виробок почали загрожувати життю місцевих жителів. Тоді у відповідь на прохання Закарпатської облдержадміністрації з огляду на екстраординарну ситуацію, яка склалася, уряд надав кошти на спорудження кварталу будинків для майбутніх переселенців із селища солекопів до села Теребля. Відстань між ними — майже 40 кілометрів — тоді не здавалася надто значною, щоб відмовитися від плану переселити людей саме сюди. Тим більше, йшлося і про перспективу налагодження в околицях Тереблі солевидобутку, отже працевлаштування гірників. 

«Історія змушена повторюватися, бо ніхто її не слухає»: життя доводить, що розумний і дотепний літератор Лоуренс Пітер, якому належить цей вислів, мав-таки рацію. У минуле відходить кожна прожита нами хвилина, та чи відаємо, як наші вчинки вплинуть на життя майбутніх поколінь? І як знайти зерно істини в писаній-переписаній історії предків? Як розібратися в наших непростих реаліях, маючи на озброєнні лише два кольори — чорний і білий? Адже історія не визнає компромісів. Де знайти переконливі відповіді на складні запитання, котрі тривожать нині кожного пересічного громадянина? Звісно, в істориків. 

— Чи правда, що жителів Станиці Луганської можуть одружитися за добу після подачі заяви до РАЦСУ? Якщо так, то що для цього потрібно?»