Є в Криму неподалік Бахчисарая маленька залізнична станція, фактично полустанок для роз’їзду потягів, яка нині називається по-російськи Сірєнь. Насправді це Сюйрень, що в перекладі з кримськотатарської означає «гострий спис». А перейменовано її (як і 90% усіх топонімічних об’єктів у Криму) після того, як 18 травня 1944 року до Середньої Азії відправили перший ешелон кримських татар. 

Учора в Будинку уряду говорили виключно про пенсійну реформу. Там уже давно обіцяли розкрити деталі запланованих нововведень. Тривалі дискусії, урахування рекомендацій міжнародних партнерів і представників експертного середовища вивели урядовців на конкретний текст документа тільки зараз. 

Україна й Мальта розраховують на спільну реалізацію проектів в аграрній та авіаційній галузях у Північній Африці. Такі можливості Президент Петро Порошенко обговорив із представниками мальтійської влади під час державного візиту до цієї країни. Під час спільної прес-конференції Петра Порошенка і прем’єр-міністра Мальти Джозефа Муската український Президент заявив, що співпраця між двома державами відкриває унікальні можливості для українських виробників на всьому європейському ринку. На його думку, перспективні напрями для співпраці — сільське господарство, енергетика та логістика, повідомляє департамент прес-служби АП. 

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького — один з найбільших в Україні. Цього року в його складі відкрили ще один, сьомий музей — АТО. Фонди комплексу зберігають 270 тисяч одиниць музейних предметів. Щорічно зібрання збільшується на 3000 одиниць. Про минуле й сьогодення закладу говоримо з директором Надією КАПУСТІНОЮ. 

«Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди». Ці слова Миколи Костомарова згадували 16 травня. На гостину до видатного історика, етнографа, письменника-новатора, літературного критика у день його 200-річчя зібралася творча інтелігенція, громадські діячі та представники влади, повідомляє офіційний сайт Чернігівської ОДА. 

Як відомо, 17 травня 2017 року відбулося підписання законодавчого рішення про запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для українців. Це добре. Та не слід забувати, що не тільки ми відтепер зможемо майже без затримок і перешкод їздити за кордон. Думаю, самі європейці також захочуть побачити, кого саме вони допускають, нехай лише в гості, до своїх домівок. І що ж вони побачать? 

Минуло півтора місяця, як розпочали втілювати в життя державну програму «Доступні ліки». Згідно з нею пацієнти мають змогу отримати в аптеках безкоштовно або з певною доплатою лікувальні засоби від серцево-судинних ахворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. На сьогодні, за словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, у програмі беруть участь близько п’яти тисяч аптек (фактично учасником програми є кожен четвертий аптечний заклад), а кількість людей, що отримали ліки безкоштовно або за зниженою ціною, становить 700 тисяч. «На програму передбачено 500 мільйонів гривень, і це лише початок. Нині готуються зміни до держбюджету, де відповідна субвенція збільшиться щонайменше на 250 мільйонів гривень», — сказав віце-прем’єр-міністр. Як узяла старт потрібна справа в кількох областях, які перепони заважали її впровадженню, розповідають кореспонденти «УК».  

Офіційний візит Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Ізраїлю обов’язково передбачав зустріч із тамтешнім колегою Беньяміном Нетаньягу. Здебільшого сторони говорили про співпрацю в галузях ІТ-технологій та кібербезпеки, науки і освіти, сільського господарства й туризму. Наша держава хоче впроваджувати цифрові послуги в державному секторі, залучати технічну й експертну допомогу у створення державної мережі надання широкосмугового доступу до інтернету. Окрім цього, важливо обмінюватися досвідом у сфері державної та приватної підтримки новітніх науково-технічних розробок і стартапів. Зокрема, Національна рада з питань розвитку науки і технологій готова до співпраці з відповідними інституціями Ізраїлю. Другий крок — проведення спільного комітету з імплементації програми науково-технологічного співробітництва, підготовка та підписання програми співпраці в сфері освіти, науки, культури, молоді та спорту на 2017—2019 роки. 

Комп’ютер і калькулятор. Хто заперечить очевидність вибору між ними — м’яч на полі багатофункціональності. Так-от, експерти констатують, що стаціонарні касові апарати, або реєстратори розрахункових операцій (РРО), якими нині користуються наші підприємці, — простий калькулятор. А є сучасна технологія фіскалізації розрахункових операцій (передача даних про продаж у податкову) за допомогою гаджетів. Так робить розвинений світ. Коли ж це стане й українською реальністю? Прогнозувати не наважується ніхто з огляду на те, що відбувається довкола законопроекту №4117, зареєстрованого в парламенті ще торік у лютому. Він пропонує доповнити наявний перелік типів РРО розподіленою комп’ютерно-касовою системою (РККС), що складається з термінала та серверів, об’єднаних мережею загального користування (інтернет). 

Напевно не помилюся, стверджуючи, що серед пріоритетів кожної людини здоров’я — власне та рідних людей, а також матеріальні статки і затишок в оселі. Обговоренню саме цих питань була присвячена селекторна нарада з регіонами, яка відбулася в Кабміні 15 травня 2017 року під головування віце-прем’єр-міністра Павла Розенка за участі представників МОЗ і Міністерства соціальної політики. На нараді Павло Розенко розповів про покроковий механізм реалізації програми монетизації залишків невикористаних субсидій на оплату витрат на індивідуальне опалення.