Перед- та післяноворічні дні щонайкраще підходять для того, щоб позбутися всякого непотребу. Відомо, що в деяких країнах  на вулиці викидають стару або поламану побутову техніку, виносять чи віддають непотрібні речі, одне слово, очищають домівку, щоб придбати або підготуватися до придбання нового. Вирішила наслідувати європейський приклад, почала з шафи для одягу. Одразу згадала суто жіноче: дверцята шафи зачинити складно, а вдягти нічого. Зробила ревізію, але рука піднялася вилучити лише кілька речей. І справді, навіщо віддавати сестрі улюблену сукню, яку років п’ять не вдягала? Вона ж мене мотивує на схуднення. 

Президент України призначив: 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) 27 грудня 2016 року відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі – Закон) розглянула заяву ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» (далі – Заявник) «Про порушення та проведення перегляду спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних з фарфору, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 6911 10 00 00» (далі – заява) та інформаційні матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі –  Мінекономрозвитку). 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) 27 грудня 2016 року відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон) розглянула звіт, матеріали та висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації та за результатами розгляду: 

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна тиша. Йде урок. Поки черговий з’ясовує, хто ми й куди, лунає дзвінок. І не звичайний електричний, а такий, яким зустрічають учнів першого вересня на урочистих лінійках. Так лунко теленькає у чиїхось умілих руках. Перерва. Широкими коридорами, у яких є велетенські дзеркала,  неквапом, бігцем, групами й по одному йдуть у справах ліцеїсти. Різні за зростом, віком, характером, долею. Кожен з них — наше майбутнє. Від уміння керівника закладу та педагогів донести знання залежить, якими вийдуть у світ ліцеїсти після кількох років навчання. 

Остання у 2016-му році зустріч міністрів розпочалася нестандартно. Уявіть ситуацію: відчиняються двері Малої зали засідань уряду, і до Прем’єр-міністра наближаються 11 скаутів «Пласту» з Вифлеємським вогнем миру. Ще мить, і учасники заходу здіймаються з місць та замикають коло біля трибуни. З неї глава уряду презентуватиме проект Середньострокового плану пріоритетних дій до 2020 року. Це станеться за кілька хвилин після того, як молоді активісти заспівають «Пісню Вифлеємського вогню миру». Цього разу захід розпочинався і завершувався оптимістичними нотами. Володимир Гройсман не приховував радощів, коли казав про дотримання урядом своєї обіцянки — вона стосувалася підготовки стратегічного документа КМУ до кінця нинішнього року. 

Із перших днів воєнного конфлікту на сході України Дніпропетровщина допомагає всім, хто найбільше від нього потерпає: надає притулок вимушеним переселенцям, лікує поранених військових, проводжає в останню путь та ідентифікує невідомих загиблих солдатів, відправляє на відпочинок дітей учасників АТО тощо. У Дніпрі волонтери та органи влади створили різнопланові осередки допомоги військовим та переселенцям, де вони можуть отримати юридичні консультації, пройти медичну й психологічну реабілітацію. Усе це розташоване в різних районах міста. 

Середнього класу в нашій країні зовсім мало, а звідси й різні проблеми. Між тим щороку ринок праці лише у Вінницькій області поповнюється 25 тисячами молодих людей. Цікаво: вони конкуренти тим, хто має робочі місця, чи ресурс? Очільники області переконані, що то є великий ресурс, який треба ефективно використати з розвитком підприємництва. 

Просто не віриться, що ще 15 років тому 50-тисячне польське містечко Легіоново неподалік Варшави не мало централізованого водопостачання, каналізації та нормальних доріг. А 24 кілометри до центру столиці жителям Легіоново доводилося долати аж 2 години — стільки їхав автобус по суцільних вибоїнах, що створив вантажний транспорт. Тож за першої нагоди люди змінювали реєстрацію на варшавську. А ті, котрі від ліцею й до пенсії проводили у столиці, не ідентифікували себе з містом і відповідно не мали комунікації з місцевою владою. Така собі «спальня Варшави» — не більше не менше. 

Нещодавно в Києві відбувся Другий виноробний форум, організований Торгово-промисловою палатою України та корпорацією «Укрвинпром» за підтримки Українського бюро винограду та вина і Всеукраїнської асоціації виробників продукції садівництва та виноградарства. Зауважимо: перший проходив у столиці України в лютому 2016-го з ініціативи трагічно загиблого журналіста Павла Шеремета. На вшанування його пам’яті й на продовження розпочатої ним справи винороби запропонували надалі проводити такі форуми двічі на рік, тим паче, що поговорити є про що.