Ініціативна група музикантів за підтримки Міністерства культури, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та Генерального штабу Збройних сил України протягом кількох місяців робить добру справу: влаштовує благодійні концерти підтримки. Митці вже побували у шпиталях, гарнізонах та військових частинах у кількох областях України. Теперішній маршрут туру охопить кілька звільнених міст Донбасу на колись окупованих терористами територіях. Заходи пройдуть і на площах міст, і в окремих військових гарнізонах та військових частинах.

Бізнесу, який продовжує потерпати від постійного втручання в його роботу, обіцяють полегшити життя. Нині його можуть перевіряти майже 80 різних контролюючих органів. Але щонайменше у трьох державних структур — МВС, СБУ, фіскальної служби (йдеться про податкову міліцію) — відберуть такі повноваження і сконцентрують в одному органі. Тобто усунуть дублювання функцій тих правоохоронних органів, що займаються перевірками бізнесу, і скоротять кількість самих перевірок та зекономлять державні витрати на утримання контролерів.   

Нещодавно керівництво державної компанії ПАТ «Укргазвидобування» заявило про плани масштабної реконструкції своїх об’єктів з метою стабілізації видобутку газу на діючих родовищах та поступового його нарощення.
«Компанія розробила детальний план робіт, інвестиційну програму зі збільшення видобутку, що включає нарощування розвідувальних робіт, модернізацію бурового обладнання та оновлення інфраструктури.

Підвищення тарифів на комунальні послуги (газ, гарячу та холодну воду і водовідведення, а згодом і тепло), на жаль, нині невідворотна реальність, від якої нікуди не подітися. Це вже зараз відчутно б’є по кишенях усіх українців. Та першими найбільше страждають соціально малозахищені люди — багатодітні родини, пенсіонери, інваліди. Що ж робити? 

Ідеться про художній музей М. Біласа в Трускавці, музей «Дрогобиччина» у  Дрогобичі й Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, де розмістили гобелени, килими, ліжники, аплікації, ляльки, пастелі, вишиті роботи та декоративні квіти митця. У селі Медвежа на Дрогобиччині, де син лісівника Якима Біласа Михайло провів десять щасливих років дитинства (1926—1936), встановили меморіальний знак. 

Лужицькі серби (венди, полаби) — найменший за чисельністю західнослов’янський народ, котрий зумів зберегти власне неповторне обличчя, мову, створив цікаву і самобутню літературу, хоч і був повсякчас під загрозою асиміляції потужною німецькою культурою. Оскільки питання національної ідентичності не байдужі для українців, я з радістю сприйняла можливість ближче ознайомитися з життям та історією цієї гілочки слов’янського дерева. 

Тернопільці вперто заповзялися повернути на стіл наїдки й напої давньої галицької кухні. Адже це не просто смачно, а й корисно, натурально. Водночас пропагують лише продукцію екологічно чисту, вирощену на полях рідного краю. Постановили торік до великих християнських свят організовувати етнографічний гастрономічно-музичний фестиваль «Галицька дефіляда».  

Нині без феєрверків не обходиться, по суті, жодне весілля, відзначення ювілейних дат, а то й просто черговий день народження. Дехто просто, як кажуть, зі шкури лізе, останню копійчину із власної кишені витягує, але норовить, щоб у нічному небі спалахнули різнобарвні декоративні вогні, розрядилися вибухи піротехнічних виробів. І вся ця затія-веремія, як правило, закручується-зчиняється здебільшого заради чванства, бундючності, пихатості чи демонстрації вдаваного достатку або багатства винуватця урочистостей.  

Сумчанам та гостям міста чи не вперше випала нагода ознайомитися з унікальним багатством — більш як півсотнею зразків сорочок-вишиванок із багатьох куточків України з приватної колекції подвижниці українського духу Наталії Литвиненко-Орлової. Наталія Георгіївна демонструвала, як майстрині вишивали, кроїли, носили сорочки, плахти, запаски, крайки на Слобожанщині, Поділлі, Поліссі, Буковині, Галичині. А ще показала, чим відрізнялися візерунки на вбранні юної дівчини й літньої жінки, пані і покоївки, селянки і міщанки. Розповіла, що майстрині Карпат, наприклад, надавали перевагу теплим кольорам — жовтим, помаранчевим, червоним, Поділля — зеленим і синім, а Полтавщини — білому та чорному з червоним…