Будинок художника Цезарія Ганушкевича на столичній Троєщині — біла ворона з-поміж київських багатоповерхівок, які дедалі частіше одна перед одною майже упритул. Немов боксери перед поєдинком, коли міряються поглядами, хто кого передивиться. Тільки в цих спортсменів оте «очі в очі» триває півтора десятка секунд, а наші помешкання втупилися вікнами у вікна на значно довше. Не кожна зірка знайде шпарину в таких архітектурних нетрях, щоб таємниче підморгнути нам з неба, а показати столичним дітям, як божественно випливає сонце на світанку й зникає увечері, — взагалі зась…  

Серед проблемних питань, що непокоять сумських поштовиків, виразна диспропорція з виплатами соціальної допомоги через відділення зв’язку та банківські структури. Адже складається ситуація, коли громадян свідомо позбавляють вибору, пропонуючи лише один безальтернативний варіант.

Про це кореспондентові «УК» розповідає директор Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Володимир КРИШТОП. 

Відразу скажу: до віруючих ставлюся з великою повагою, але з певних причин до церкви навідуюсь нечасто. Саме про ці причини відразу ж згадав, зайшовши недавно до місцевого храму, де «на свою голову» здалеку побачив давнього знайомого — войовничого атеїста кімнатного розливу.

Якось у роки так званої перебудови довелося разом провести Свят-вечір у його міській квартирі. Найбільше тоді вразила поведінка господаря, який, було помітно, чогось дуже нервував. Підстави? Виявляється, цей чоловічок свято вірив у «всевидяче око» тодішньої керівної партії і як вогню боявся… дітей, що, як буває цього особливого вечора, могли ось-ось принести «вечерю». Я б і досі не вірив у щось подібне, якби не став очевидцем такої сцени. Щойно у двері подзвонили, господар приглушено просичав: «Мене немає вдома!» і кинувся до тісного туалету. 

Хто з нас, постійних пасажирів, не був свідком такої картини: водій маршрутки віртуозно одночасно керує автобусом, під час руху продає пасажирам квитки і встигає розмовляти по мобільному телефону. І його їзда нагадує слаломні гонки. Шумахер відпочиває! А скільки разів він наражає пасажирів на небезпеку, не піддається підрахунку. Тільки дивом не трапляється дорожньо-транспортної пригоди. 

Програма поїздки Миколи Азарова виявилася надзвичайно насиченою. Спершу він відкрив сучасний перинатальний центр на базі Луганської обласної клінічної лікарні. «Мені дуже приємно, що в Луганській області з’явився такий надзвичайно сучасний, — напевне, найсучасніший в Україні, — перинатальний центр. Це означає, що у Луганській області зроблено вагомий крок уперед у питанні надання якісної медичної допомоги населенню», — поділився враженнями Микола Азаров.

Відповідно до програми реформування медичної галузі, у багатьох містах вводяться в експлуатацію сучасні медичні заклади. Микола Азаров подякував голові Луганської облдержадміністрації Володимирові Пристюку за ініціативу й наполегливість у створенні такого сучасного медичного закладу. 

Оскільки спроби політичного тиску на українську владу, щоб змусити її змінити стратегічний курс руху з європейського на євразійський, успіхом не увінчалися, у Москві вирішили вдатися до дієвішого і відчутнішого для України кроку: блокування українського експорту на російську територію.
Якщо раніше російське вето на ввезення української продукції робилося  вибірково і стосувалося окремих товарів, то з 14 серпня, як зазначається у зверненні Федерації роботодавців до глави українського уряду, Федеральна митна служба РФ включила до так званої групи ризику товари всіх без винятку українських експортерів. І хоч українське Міндоходів, якому підпорядковуються всі митні пости, не підтвердило і не спростувало цієї інформації, це за нього зробили безпосередні експортери української продукції. 

Прикарпатське місто Калуш відоме ще з часів СРСР унікальним родовищем калійних солей. У 1967 році для його розробки та комплексної переробки покладів було введено в експлуатацію завод калійних добрив, до складу якого увійшов і Домбровський кар’єр як сировинна база. У 2000 році через економічні проблеми  видобуток на ньому припинили. Нині в Україні зовсім не виробляють калійних добрив, їх закуповують у Білорусі та Росії. 2010 року уряд заявив про плани реорганізувати завод у державне підприємство, провести тендер на залучення інвестицій, щоб відновити виробництво протягом двох років. Минуло три роки. Кар’єр природним шляхом затоплює вода, яка розчиняє розкриті в ньому соляні поклади. На розв’язання пов’язаних з цим екологічних проблем з бюджету виділяють гроші, що потопають у соляних розчинах.
 

Після того як виробники алкогольної і тютюнової продукції виступили проти кардинального підвищення ставок акцизу в цьому році, що загрожувало закриттям заводів, народні депутати підготували зміни до правил роботи з такими товарами. Нині на сайті Верховної Ради розміщено три законопроекти, що стосуються поступового зростання акцизів з наступного року. Ці документи планується об’єднати в один і подати на розгляд парламентаріїв у вересні.   

У документах ідеться про поступове (як і наполягали виробники) підвищення ставок акцизу на пиво, горілку, вино, слабоалкогольні напої, цигарки. Водночас передбачаються заходи, спрямовані на зменшення зловживань у сфері виробництва та обігу такої продукції. Має посилитися відповідальність за виготовлення, зберігання та продаж фальсифікату. Частину коштів, отриманих від підвищення акцизів, планується направляти на виконання соціальних програм, у тому числі на добудову лікарні «Охматдит» та інших дитячих закладів охорони здоров’я і спортивного розвитку.    

В області вже намолочено 650 тисяч тонн зерна, а буде понад мільйон тонн, прогнозує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. За його словами, львівські аграрії намолочують з кожного гектара у передкарпатській зоні у середньому по 34,9 центнера. У господарствах багатьох районів, зокрема, Буського та Кам’янсько-Бузького, урожайність ще вища.
Є господарства, де зібрано рекордний урожай: 80 (!) центнерів зерна з гектара. Таким урожаєм можуть похвалитись у ТзОВ «Агрокультура Захід» та «Агромарк-Юкей», продовжує Роман Верещинський. Це стало можливим завдяки високій культурі землеробства сільгосппідприємств, які не поскупились і вклали у кожен гектар 6 тисяч гривень замість 1,9 тисячі, які у середньому по області інвестували у ниву аграрії. І земля їм щедро віддячила.

Упродовж останніх років Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства демонструє динамічну та ефективну роботу, що дає змогу слобожанським лісівникам утримувати лідируючі позиції серед  споріднених підприємств. Зазвичай, з переважної кількості показників сумчани посідають місця в першій трійці чи п’ятірці, тим самим стверджуючи репутацію дбайливих господарів.
 Однак, як завважує начальник управління Віктор Чигринець, час ставить нові завдання, на які треба шукати ∂рунтовні і виважені відповіді. Аби і надалі підвищувати рівень рентабельності галузі, торік за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів  започатковано новий напрямок розвитку — спорудження вольєрних господарств, у яких би лісівники розводили звірів і організовували б тут же полювання на них. Це  важливий економічний важіль, за допомогою якого можна і потрібно нарощувати загальну рентабельність лісового та мисливського господарства.