Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн.  Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.  

Їздимо ми, сучасні українці, вітчизняними не скрізь гладкими автошляхами, даруйте, по-свинськи. Підрізаємо, не поступаємось, не дотримуємося потрібної смуги, перетинаємо подвійну суцільну… Однак особливий шарм нашого кермування в тому, що не включаємо поворотів — навіть у таких ситуаціях, які можуть закінчуватися плачевно.  

«Розбір польотів» постолімпійського Лондона ще триває. А ми в очікуванні нових медальних звісток із британської столиці. 29 серпня на Туманному Альбіоні засяє паралімпійський вогонь. Сильні духом мужні атлети знову поборються не лише одне з одним, а й із самими собою.  

Однією з головних тем традиційного спілкування Миколи Азарова з користувачами соціальної мережі Фейсбук стали підсумки літніх Олімпійських ігор та подальший розвиток спорту в Україні.   

Так, глава уряду заявив, що влада взяла на себе зобов’язання наполегливо працювати над створенням у нашій країні сучасної матеріально-технічної бази підготовки проведення змагань вищого рівня: чемпіонатів континенту, світових чемпіонатів, зокрема й Олімпійських ігор. При цьому він додав, що успішне проведення Євро-2012 — доказ того, що цілком реально впоратися з такими зобов’язаннями. Ще одним доказом має стати проведення на найвищому рівні чемпіонату Європи з баскетболу в 2015 році, що, за словами Прем’єра, є ще одним випробуванням для України.   

Переважно всі ми прагнемо бути здоровими, працездатними, жити довго і, звичайно, добре. Одним із пріоритетів якісного життя для споживачів є безпечність продуктів харчування. Управління взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру повідомило «УК», що з питань якості продуктів харчування на урядову телефонну «гарячу лінію» громадяни звертаються не так активно, як, наприклад, з питань пенсійного забезпечення, соціального захисту або роботи медичних закладів. Та цього року на урядову телефонну «гарячу лінію» скарги надходять регулярно, здебільшого з міста Києва та Дніпропетровської області.   

Святкові заходи, присвячені визначному ювілею, розпочалися ще у неділю. До Львова з’їхалися представники пластових організацій світу. Вони пройшлися парадом центром міста, а згодом відбулися традиційні пластові церемоніали. Потім 700 хлопців і дівчат сформували велике коло, зняли хустки, пов’язані навколо шиї, і зв’язали їх між собою, утворивши мотузку, довжина якої сягнула понад 500 метрів. Цей рекорд «Найдовший ланцюг з пластових хусток» зафіксували представники Національного реєстру рекордів України.

Святкування відбуватимуться протягом тижня.

Про реформування системи охорони здоров’я сказано і написано вже багато. Без перебільшення, це вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини  не може задовольняти ні населення, ні самих медичних працівників. Утім, модернізація такої важливої галузі неможлива без врахування думок громадськості й радикального розв’язання низки супутніх проблем — створення належної інфраструктури, поліпшення фінансування та  матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, кадрової політики. Як це зробити? Які реформи насправді потрібні українській медицині? Про це — наша розмова із заслуженим працівником охорони здоров’я України, президентом Українського медичного клубу, головою оргкомітету Національної медичної премії Іваном СОРОКОЮ. 

Після того, як Микола Павлов несподівано вирішив змінити Полтаву на Маріуполь, власники «Ворскли» зупинили свій вибір на Вадимові Євтушенкові. 54-річний екс-форвард київського «Динамо» працював у тренерському штабі збірної України під керівництвом Олексія Михайличенка. У минулому сезоні очолював клуб першої ліги — кіровоградську «Зірку».  

Як мандрується автостопом? Нагода з’ясувати це з’явилася в мене нещодавно, після того як ранковий потяг з Чернівців до Івано-Франківська скасували, а першими рейсовими автобусами із зупинками біля кожного стовпа туди довезуть якраз під обід. Але перед тим, як вийти на це своєрідне трафік-полювання, вирішила дізнатися його секрети у бувалих мандрівників. Роман Онуфрик, програміст, а заразом молодий чернівецький байкер, відтоді як осідлав «залізного коня» — одразу позбувся всіх дорожніх проблем. Проте у студентські роки пройшов добру школу автостопу. Він радо погодився провести майстер-клас, причому не відходячи від траси.  

Їду в село Балабанівку, що в Оратівському районі на Вінниччині. Тут відразу двоє селян-сусідів одними з перших в області отримали державну компенсацію за придбані ними установки індивідуального доїння корів, а також дотацію за збереження телят. У телефонній розмові вони зауважили, що цим уряд повернув селу впевненість. Дорогою згадую: а що, власне, я знаю про сільського дядька з дійницею в руках? 

Трикутник «селянин — присадибна ділянка — корова» — звідусіль природний. Земля дає корми та взамін отримує органічні добрива, які зберігають родючість грунтів тепер і для прийдешніх поколінь.