Загрозлива напруженість у відносинах з РФ, яка останнім часом ще більше посилилася у зв’язку із значним нарощуванням біля наших кордонів багатотисячних ударних військових угруповань і одночасними заявами на різних рівнях про реальність повномасштабного збройного вторгнення північного сусіда не можуть не стримувати іноземні інвестиції, не впливати на темпи реформ і виведення капіталу із країни.

У п’ятницю 18 лютого у прямому ефірі російських медіа можна було прочитати, подивитися та почути репетицію початку війни. Надривно-істеричні інтонації, тривожне виття сирен з оголошеннями про подальшу евакуацію жителів ОРДЛО в Ростовську область РФ, багато дитячих облич серед евакуйованих — надійний спекулятивний прийом, що допомагає підвищити градус емоцій. І ось найважливіший момент. «Так, скажіть, — питає схвильований ведучий телеканалу Росія-24 у чергової маріонетки окупаційної адміністрації. — Чи можна припускати, що те, що відбувається, — початок повномасштабної війни?». «Так», — відповідає той, із сумною, але рішучою міною.

Ніколи не погоджувався з тезою, наче Луганщина кишить сепаратистами, хоча події весни 2014 року показали, що до спротиву московській навалі вона виявилась не готовою. Тому не без трепету душевного заходив до кабінету командира 111 бригади Територіальної оборони області полковника СУХАНОВА. Боявся, В’ячеслав Вікторович скаже, що справи кепські, що ніхто з місцевих не поспішає записуватися до лав оборонців власних домівок і родин. Однак він одразу побоювання розвіяв: справи, принаймні, не гірші, ніж в інших областях центру і навіть заходу. 

Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати, а Росія – що не хоче нападати. Хтось із нас бреше. Це ще не аксіома, але вже не гіпотеза.

З 1 січня по 16 лютого на лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях з боку тимчасово окупованої Росією території зафіксовано 107 обстрілів позицій наших воїнів та чотири обстріли населених пунктів, зокрема 22 рази — із забороненої мінськими домовленостями зброї. А 16 січня ворог здійснив 60 обстрілів, з яких 43 — із забороненої зброї, заявив міністр оборони Олексій Резніков під час Години запитань до уряду у Верховній Раді.

На Сумщині перші загони територіальної оброни з’явилися кілька років тому. То були формування чисельністю до 30 осіб, які тепер стали фундаментом для створення якісно нової структури. 
Після недавнього ухвалення закону про основи національного спротиву змінилося саме поняття територіальної оборони — з’являються воєнізовані формування громад, зростає їхня чисельність. 

Українську мову визнано однією з наймелодійніших у світі. І відбулося це у 1930-х роках у Римі на міжнародній конференції мовознавців. Після італійської її визнано за милозвучністю другою в Європі. А ще раніше, 1928 року, в Парижі українська мова поступилася французькій та італійській і посіла третє місце.

 Днями у складі 27-ї Української антарктичної експедиції Олег КУРУС із селища Мізоч на Рівненщині вирушить у мандрівку завдовжки... 15 тисяч кілометрів до станції «Академік Вернадський». Олег — професійний кухар. А про яку ефективність роботи команди можна говорити без організації повноцінного харчування? Про це та про його очікування від цілого року перебування неподалік від Південного полюсу — наша розмова.

Народився Анатолій Семенюта далеко не в найкращий час — 19 лютого лиховісного 1937 року. І місцем народження було хоч і не глухе, але й мало кому відоме занесене снігами село Битиця на Сумщині. То звідки ж ця одухотвореність? Певен, що із родинного мікроклімату вчителів Поліни Марківни та Миколи Семеновича, в якому йому і випало побачити світ, виростати, формуватися.

Буремні 1990-ті роки асоціюються з рекетом, розбірками, шантажем, підпалами, поділом територій між різними кримінальними угрупованнями. Атрибутами того часу стали вишневі «дев’ятки», «бумери», бейсбольні битки, спортивні костюми, плакати зі Шварценеггером і Сталлоне. Це складний період життя нашої країни, і хоч як прикро, деякі його відголоски відчуваємо й нині.