Мир в Україні, Європі та всьому світі на умовах Кремля має очевидні прикмети цинічного геополітичного шантажу, якому не видно ні кінця ні краю. Невже хтось вірить, що лідера мілітаризованої РФ задовольнить відмова України вступати в НАТО і він нарешті бодай трохи вгамує очевидні загарбницькі наміри? Навряд. Бо дедалі частіше «збирач земель» публічно висловлює інші претензії до нашої держави: стосовно історії, культури чи мови. А представники патріотичного руху — добровольці та волонтери, які 2014 року стали на захист Батьківщини і вщент зруйнували реалізацію зловісного імперського проєкту «Новоросія», путінському оточенню досі сняться у снах-жахах. Отож можливо, що черговою забаганкою і вимогою кремлівського геополітика може стати, скажімо, категорична заборона в Україні волонтерського руху. Надто що на восьмому році гібридного протистояння з РФ українці напрацювали чималий досвід роботи і допомоги, якої у важкий час знову потребують не тільки  ЗСУ, а уся держава.   

Нинішній рік полтавцям запам’ятається прокладенням місцевих доріг, а також певними як на ці часи успіхами у житловому будівництві. Навіть перед новорічно-різдвяними святами вулицею Спартака на околиці Полтави майже цілодобово їздять масивні автомобілі з бетонозмішувачами, дорожні будівельники поспішають скористатися плюсовими температурами і завершити розпочаті влітку капітальні й поточні ремонти.

Рівно 70 років три бідони з документами та особистими речами українських підпільників простояли в землі у лісі біля хутора Малинівка неподалік села Лапшин Нараївської територіальної громади на Тернопільщині. Їх знайшли цього року 13—14 жовтня, коли святкуємо Покрову, День захисників і захисниць України та День створення Української Повстанської Армії.

Минулий плодово-ягідний сезон для сумського краю був урожайним і результативним. На місцевих ринках і в торговельній мережі покупці могли підібрати ягоди на різні смаки. Виробники пропонували полуниці, суниці, аґрус, смородину, ожину, лохину, малину, а також дари садів — яблука, груші, абрикоси, сливи тощо. І нині прилавки не порожні: можна придбати заморожені ягоди, які завжди доречні і займуть місце на святковому чи щоденному столі.

Кожна господиня перед святами замислюється, чого б такого цікавенького чи новенького приготувати, чим порадувати гостей і близьких. По нат-хнення запропонувала б звернутися до Лариси Титикало, яка нещодавно видала книжку «Канапка як мистецтво». 

Зміна клімату — пріоритетне питання, яке залишається на порядку денному світової спільноти і України зокрема. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого засідання робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії «Європейський зелений курс».

Україна на понад 61% виконала всі зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, фактично вклавшись у половину терміну, на який угоду розраховано. Така динаміка впливає на торгівлю України з ЄС. Зокрема, експорт української продукції і послуг до ЄС зріс майже на 40% порівняно з докризовим доковідним часом (дев’ять місяців 2019 року). Трансформації, пов’язані з реалізацією угоди, позначаються на розвитку і нарощуванні спроможностей нашого малого, середнього і великого бізнесу. На цьому віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час онлайн-брифінгу, присвяченого основним здобуткам і планам на наступний рік у русі України до членства в ЄС і НАТО.

Українці з 2014 року щоденно стикаються із прямою російською агресією проти власної країни, тому серйозно сприймають нові погрози з боку північного сусіда. Російське військове нарощування сил навколо України вже викликало консолідовану реакцію ЄС і провідних держав, які визначили безпрецедентні санкції проти Росії в разі ескалації агресії.

У Верховній Раді України з’явився законопроєкт про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість. 

Занедужав, а до лікарів — десятки кілометрів. Власного транспорту немає, а з району без особливих причин його навряд чи пришлють. Село без медичної амбулаторії чи пункту здоров’я (так тепер називають колишні ФАПи) і зовсім занепадає. Ця проблема виникла ще й у зв’язку з вимогами Національної служби здоров’я України до організації роботи сільських медзакладів. Працювати із громадами, де на чималих територіях щільність населення невелика, лікарям не вигідно. Наслідок — виникають проблеми з кадрами. Чи можна змінити ситуацію?