Про відважного воїна часів Другої світової Володимира Майборського нині згадують дедалі рідше. То колись у його мальовничі Зіньки на Хмельниччині приїжджали юні слідопити, щоб подивитися на живу легенду, воїни дивізії, у якій воював, невгамовні журналісти. Не те тепер. Інтерес до його подвигу, на жаль, слабшає. 

Останні десятиріччя у науковому світі минають під знаком дедалі більшого інтересу до використання нанотехнологій і тих можливостей, що вони відкривають в галузях науки, інженерії та біомедицини. Нанокристали мають унікальні фізичні властивості порівняно з об’ємними аналогами, а також завдяки їх малим розмірам (від 1 до 100 нанометрів, нанометр — це мільярдна частина метра) можуть без перешкод потрапляти всередину живих клітин і навіть в окремі клітинні органели. Це дає змогу успішно використовувати нанокристали як носії для лікарських засобів, що значно полегшує їх напрямлену доставку в окремі клітини та має великі перспективи, зокрема при хіміотерапії онкологічних новоутворень. Ще цікавіші нанокристали, які можуть не лише бути пасивними агентами для таргетної доставки ліків, а й брати активну участь у біологічних процесах всередині живої клітини. Такі нанокристали активно розробляють і досліджують в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України у відділі наноструктурних матеріалів ім. Ю.В. Малюкіна, названого на честь його засновника, видатного науковця в галузі фізики наноматеріалів, члена-кореспондента НАН України Юрія Малюкіна. На жаль, професор Малюкін передчасно пішов із життя торік, але його ідеї розвивають учні та послідовники.

Ефективність використання водних ресурсів, обґрунтована і безпечна діяльність багатьох галузей економіки, своєчасність вжиття запобіжних заходів у разі загрози виникнення та розвитку небезпечних гідрологічних явищ значною мірою залежить від рівня розвитку та функціонування служби гідрологічних прогнозів, адже гідрологічні прогнози — один з аспектів використання результатів гідрологічних спостережень. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль започаткував серію регіональних робочих поїздок. Він хоче побачити реальну ситуацію на місцях. У найближчих планах — Донеччина та Волинь.

Мир. Таке коротке слово, але з таким глибоким змістом. І це розуміємо не лише ми, дорослі, а й наші діти, особливо нині, коли мир для українців такий бажаний. Коли для нашої держави це питання надзвичайно актуальне й болюче. Коли українські захисники боронять незалежність Батьківщини, а патріоти не втомлюються закликати націю до об’єднання. У такі часи цінні всі ініціативи, які реалізують зокрема завдяки міжнародним партнерам України. Проєкти сприяють посиленню взаєморозуміння в суспільстві між усіма його представниками, починаючи з наймолодших. Це ніби пошук однодумців, що мають спільні цінності, які вони разом понесуть у доросле життя, стаючи міцними цеглинками толерантних і згуртованих громад, отже й суспільства загалом. 

Інколи доводиться чути, нібито Україну світове співтовариство не сприймає всерйоз. Утім, останні урядові здобутки в галузі міжнародної торговельно-економічної співпраці доводять, що це не так. Скажімо, вже до другої фази перейшла робота попередньої оціночної місії ЄС, яка вивчає інституційну готовність інфраструктури України працювати за оновленим законодавством, що засноване на європейських нормах та правилах. 

Виставка із символічною назвою «Два крила» працює у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Ініціювала її за підтримки департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Небуденний захід,  у якому беруть участь кіномитці, що люблять і популяризують гори на всіх широтах і в усіх варіаціях, не пройшов повз увагу кореспондента «Урядового кур’єра». 

Чергова хвиля пандемії набирає обертів. Уже шість областей України — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Сумська та Херсонська — перейшли в «червону» зону епідемічної небезпеки. І це не межа. Через запроваджені обмеження люди дедалі більше часу перебувають вдома, отже вимушено споживають більше комунальних послуг.

20 жовтня в Пекін прибув вогонь зимових Олімпійських ігор-2022, запалений на батьківщині Олімпіади Греції. Це нагадує мені про урочисту подію небувалого розмаху — Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні, на яких Китай під гаслом «Один світ — одна мрія» з відкритими обіймами зустрів усі країни. Тринадцять років потому Китай знову прийняв олімпійський вогонь, а погляди всього світу ще раз звернуться до першого в історії міста двох Олімпіад. Олімпіада знову перейде на пекінський час, і вже наступного року, 4 лютого відбудеться офіційне відкриття зимових Олімпійських ігор-2022 в Пекіні. У той час, коли до відкриття зимової Олімпіади починається 100-денний зворотний відлік, олімпійський вогонь, безсумнівно, розпалить у людей всього світу пристрасть до спорту навіть у холодну зиму.