Заповідник «Ольвія» — величезне поле діяльності для археологів, яке потрібно не тільки вивчати, а й демонструвати всім охочим. Одним із заходів, який сприяє популяризації цієї давньої пам’ятки, є фестиваль грецької культури, авторської пісні та туристичного відпочинку «Ольвія», що проходить увосьме. І хоч фестиваль, як завжди, вдався на славу, він водночас викрив проблеми, які обсіли заповідник.  

Системні реформи, що мають на меті якісно змінити життя українського суспільства, зачепили і таку важливу сферу, як  державний управлінський менеджмент:  з нового навчального року в Національній академії державного управління при Президентові України, відповідно до указу глави нашої держави від 12 серпня 2012 року, діють три нові навчально-наукові інститути. Один з них — Вища школа державного управління — започаткований за принципами відомих освітніх закладів світу і  готуватиме для держави менеджерів найвищого гатунку.  

Понад 500 учасників творчих колективів національно-культурних товариств із різних регіонів України зібралися в курортному містечку Приморськ Запорізької області на  традиційний Всеукраїнський фестиваль національних культур «Ми — українські!» 

«Не нам, не нам, а імені Твоєму» — таку назву має тематична виставка, що почала працювати в Святогірському державному історико-архітектурному заповіднику. До 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року на берегах Сіверського Дінця заплановано провести низку різноманітних заходів, а згадану виставку співробітники музеїв та громадських організацій Донеччини підготували спільно з колегами із Рівненської області  — свої експонати запропонував Острозький державний історико-культурний заповідник. 

Директор Мистецького Арсеналу Наталя Заболотна вважає скульптуру важкою артилерією мистецтва. Вона сподівається, що на VI Великий скульптурний салон збере численних шанувальників і неофітів сучасного мистецтва. І вартість квитка від 20 до 50 гривень не стане на заваді. Адже в Арсеналі, окрім 58 сучасних українських скульпторів, виставив твори Цадок Бен-Девід з Великобританії. Це він зібрав у Тель-Авіві ажіотажний натовп глядачів з 6 тисяч. 

Генеральному директорові принесли пошту. З-поміж інших виділявся лист міжнародного економічного рейтингу, в якому повідомлялось, що за підсумками двох останніх років, за офіційними даними Державного комітету статистики, Борщагівський хімфармзавод посів перше місце в галузі. Погодьтеся, напередодні професійного свята новина приємна. Вона стала черговим підтвердженням успіхів колективу. А шлях до визнання був украй непростим.  

Спілкуючись із Дмитром Горбачовим, неодмінно відчуваєш особливу духовну магію. Вражає його обізнаність: варто заговорити про котрогось із художників чи письменників, як співрозмовник одразу надає ексклюзивну інформацію, здобуту не на сумнівних сайтах, а в архівах, на основі історичних документів. Такий він і є — невтомний дослідник, шукач, аналітик, людина, яка все життя поклала на мистецький олтар. 

Розповідь про польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського, двохсотрічний ювілей якого пройшов в Україні малопомітно, зазвичай розпочинають зі згадки про його неймовірну творчу плодовитість: він написав понад 600 томів творів, зокрема 132 історичні романи. На жаль, далеко не кожному українцеві відоме ім’я цього видатного  прозаїка, чого не скажеш про створені за його книжками фільми. «Старовинна легенда (Коли Сонце було богом)», де як завжди талановито зіграв Богдан Ступка, нині вже кінокласика. Як, до речі, й «Графиня Козель» та «Циганка Аза». Сценарій останнього фільму створено за п’єсою Михайла Старицького, який, у свою чергу, переклав сценічною мовою роман Крашевського «Хата за селом».  

Тривалі дискусії провідних українських учених щодо можливого місця поховання першого короля України Данила Галицького, коронованого 1253 року на престол Папою Римським Інокентієм, невдовзі перейдуть у завершальну стадію. Президент Віктор Янукович узяв під особистий контроль організацію пошуків місця його поховання, а Польща нарешті надала дозвіл українським ученим долучитися до розкопок на церковній території в місті Хелмі. Це стало можливим після того, як Міністерство економічного розвитку і торгівлі передало в користування Українській римо-католицькій церкві одну з будівель у Львові.  

Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.