Здавна писанку, розмальоване чи розфарбоване яйце, вважають знаком Великодня, весни, радості життя. Нині це ще й символ доброчинності, турботи про оборонців української землі. Працівники бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського вирішили писальця поміняти на голки. На невеликому клаптику полотна вони вишивають розмаїті геометричні та рослинні орнаменти, курчаток, зайчиків, якими оздоблюють головні великодні атрибути — яйця.

 Війна вкрай ускладнила й без того непрості завдання медиків. Навіть на територіях, віддалених від лінії фронту, в людей загострилися до критичних станів хронічні хвороби, почастішали серцеві напади. У тилових регіонах додалося біженців із міст і сіл, які нещадно обстрілює московитська армія. Ці люди також часто потребують невідкладної допомоги. По суті, екстрена медична допомога в умовах війни весь час перебуває на передовій, адже велика кількість поранених внаслідок ворожих обстрілів, постійні загрози руйнувань змушують медиків працювати в екстримі, виконувати специфічні, а іноді й не властиві цій службі у звичайних умовах завдання, пов’язані і з мирним життям, і з бойовими діями. 

 Україна нині переживає один з найдраматичніших, але й найяскравіших періодів історії. Десятирічна російсько-українська війна руйнує людські життя, плани, надії та можливості. Проте міцнішає впевненість, що після перемоги не лише буде відбудовано все, що зруйнував ворог, а з’являться нові ідеї й амбітні проєкти.
Напередодні Міжнародного дня космонавтики хочеться згадати про найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» — гордість України, який знищили російські загарбники в аеропорту Гостомеля під Києвом.

 Майже 200 000 осіб. Саме стільки українців офіційно отримали тимчасовий захист у Великій Британії. Це набагато менше, ніж прийняли Польща (понад півтора мільйона) та Німеччина (майже мільйон), але цифри все-таки вражають. 

Ми намагалися з’ясувати, які плюси та мінуси перебування у Британії виокремлюють для себе українські біженці й чи налаштовані вони повертатися. Для цього розглянемо приклади трьох матерів, які виїхали в цю країну заради безпеки дітей. 

 Торік у Львові на базі Першого територіального медоб’єд­нання відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який визначив для себе три головні завдання: рятувати, протезувати та реабілітувати людей. За підсумками минулого року тут пройшли лікування понад пів мільйона пацієнтів, з них майже 11 тисяч поранених українців, 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб і 350 дітей. Це одна з найбільших медичних установ у країні, до складу якої входять дві дорослі й одна дитяча лікарня. Серед напрямів роботи — хірургія, зокрема реконструктивна, ортопедія і травматологія, протезування, фізична й психологічна реабілітація. Доправляють сюди також тих, хто зазнав опікових травм.

 У місті Бахмут на Донеччині, яке тривалий час безуспішно «визволяють» рашисти, тепер уже немає жодного вцілілого будинку. Там, де в мирний час жили понад 80 тисяч людей, досі залишається близько 2 тисяч. Одне з найбезпечніших місць — підвал, де діє пункт незламності. Туди навідуються містяни, щоб отримати привезені військовими продукти, харчування, воду, медикаменти та примірники місцевої газети «Вперед». 

 Українські бійці воюють за те, щоб їхні рідні, земляки могли жити повноцінним життям у вільній, незалежній цивілізованій країні. Щоб вона була такою, з настанням весни в тилових областях упорядковують території, висаджують рослини, кущі й дерева, планують поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури. Наприклад, на Полтавщині цього року хочуть капітально відремонтувати кілька медичних закладів.

 Із сумчанином Антоном Дубодєловим познайомився кілька років тому за незвичних обставин. У центрі міста звернув увагу на групу екскурсантів з екскурсоводом. Вирішив долучитися до гурту в надії почути нове й не помилився. Гід не обмежувався відомою інформацією, а заглиблювався в історичну минувшину. Поділився маловідомими фактами про перебування в Сумах Григорія Сковороди, Володимира Сосюри, Давида Бурлюка. 

 Одна з вихованок закарпатської школи художньої гімнастики майстер спорту міжнародного класу Валерія Юзьвяк тепер живе в Києві. Вона лідерка збірної команди України. Днями в Ужгороді Валерія влаштувала майстер-класи для юних спортсменок, під час якого збирали кошти на потреби ЗСУ.

 «Здогадуюся, що за межами Маріуполя мало хто вірить, що в нашому місті триває опір рашистам. Однак він є. І я тільки один з людей, хто підтримував цей опір», — каже студент одного з вишів приморського міста, який недавно зміг виїхати на вільну від загарбників територію України.
Юнак провів неймовірно важкий рік у зруйнованому місті, яке загарбники намагаються перетворити на гетто для українців. І майже весь цей час він збирав і передавав корисну для місцевого руху опору інформацію, подальше використання якої наближає визволення Маріуполя. А його там чекають чимало нормальних людей і бояться зрадники-колабораціоністи та московити.