У  межах оголошеного Організацією Об’єднаних Націй «Міжнародного року грунтів» в аеропорту «Харків» удруге відбувся форум «Агропорт-2015». Це єдиний захід, присвячений розвитку агробізнесу, який внесено в календар ООН. Порівняно з попередніми представницькими зборами, нинішні вразили своєю масштабністю: різноманіттям виставкових експонатів, кількістю й проблематикою панельних дискусій і спеціалізованих конференцій, міжнародним представництвом. У ньому взяли участь 350 агрокомпаній, 40 експертів та понад 4 тисячі гостей. Загалом відбулося понад 20 різних заходів.

Як уточнила координатор IV Східноукраїнського агрофоруму в межах AGROPORT-2015 Тетяна Гаврик, крім представників різних міжнародних інституцій, таких як IFC, ЄБРР, Світовий банк, були експерти з Німеччини та Італії. Панельні дискусії під час агрофоруму присвячували розвиткові сільських територій, малого та середнього бізнесу, наданню переробникам максимальної допомоги (експертної, фінансової тощо). 

Цінність основної традиційної національної круп’яної культури — гречки зумовлена не лише унікальними харчовими та лікувально-дієтичними властивостями, а й агрономічним її використанням. Гречка — найкращий попередник для озимих та ярих культур, ефективна для повторних посівів для додаткового збору зерна, медонос і страхова культура під час пересівання. Крім того, гречка характеризується здатністю насіння та зерна до тривалого зберігання. Тож не дивно, що світова спільнота виявляє особливу увагу до експорту гречки з України. 

Майбутні бізнесмени, що ламають голови над тим, за яку перспективну прибуткову справу взятися, можуть радіти: така справа є. І потрібно для неї зовсім небагато — гектар землі та мінімальні інвестиції. Ця справа може давати прибутки протягом сотні, а то й більше років. Не вірите? Її італійці ще називають бізнесом  для ледачих, адже вона дає змогу одержувати постійні прибутки без надмірних трудових і фінансових затрат. Ідеться про горіхівництво, яке беруться розвивати на Черкащині, точніше, в Чигиринському районі. 

Чи не парадокс? У світі досі ніхто не взяв на себе сміливість поставити гирю на одну з шальок терезів, де зважуються вигоди та ризики від використання генетично модифікованих організмів, водночас понад 20 країн вирощують трансгенні культури. Робить це й Україна. 

Пілотний проект з впровадження аграрних розписок (АР) виходить за межі однієї області — Полтавської, де реалізується понад рік, і поширюється на Вінницький, Черкаський та Харківський регіони.

Інформуючи про розширення географії проекту, який реалізує IFC — член групи Світового банку у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією, міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що наш АПК недокапіталізований більш ніж удвічі, порівняно з європейськими сусідами. Техніка, яка працює на полях, переважно застаріла — понад 16 років, через що втрачається 20% урожаю. «І якщо в питаннях придбання техніки йдеться про так звані довгі гроші, то АР — механізм швидкого отримання (насамперед, малим і середнім бізнесом, для якого не доступні банківські позики) фінансів на поповнення обігових ресурсів», — наголосив урядовець. 

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2016 року не буде. Тому можна заспокоїти всіх українців, які зазвичай дуже переймаються цим питанням. Ще б пак: треба знати, в які руки віддавати одні з найкращих земель. Це озвучив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

За його словами, Україна не зможе започаткувати повноцінний ринок землі з нового року на наявній нормативній базі, тому Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства й Державною службою геокадастру мають сформувати пакет законопроектів, що сприятимуть початку роботи земельного ринку. 

Вплив угоди з ЄС на українську економіку, зокрема сільське господарство, експерти оцінюють по-різному. Хтось говорить про небезпеку втрати вітчизняного виробника агропродукції, а хтось — про шанс для нових можливостей. Про ризики для аграріїв розмірковують співробітники  Інституту економіки та прогнозування НАНУ. 

Кредитування сільськогосподарського виробника за всі роки незалежності завжди було в Україні дуже болючою проблемою. Що вже й казати про наше важке сьогодення — аграрії потерпають від нестачі оборотних коштів та не мають змоги отримати дешеві та довгі позики.

За словами президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, у нас існують недолугі, порівняно з розвиненими країнами, умови кредитування. «Для прикладу, у США середня кредитна ставка  становить 3,25%, у Франції — 3,43%, у Німеччині — 3,94%, у Канаді — 3%, тоді як в Україні ця цифра сягає від 17 до 36% у нацвалюті та від 10 до 19% — в іноземній. Окрім здорожчання банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції кредитних продуктів через проблеми з ліквідністю в банківській системі України», — зазначає він.

Полтавців Прем’єр-міністр привітав із днем міста лише під кінець виїзного засідання. Спершу в Полтавській облдержадміністрації представники уряду та місцевої влади обговорили питання реформування ринку землі, приєднання райдержадміністрацій до автоматизованого Державного реєстру прав на нерухоме майно і Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Догану від Кабміну винесено чотирьом керівникам ОДА за відверте ігнорування нововведень Міністерства юстиції та керівникові Державної екологічної інспекції за корупційну складову в портах Одеси та Миколаєва. Голів територіальних підрозділів інспекції звільнять протягом доби. Та найгучнішим рішенням уряду стало звільнення з посади керівника Державного агентства з управління зоною відчуження. Із такою пропозицією до Арсенія Яценюка зверталися представники Європейського банку реконструкції та розвитку. Це рішення він ухвалив опісля наведених доказів, що в зоні відчуження на вимогу тамтешнього керівництва припинила роботу кейтерингова компанія, яка годувала французьких працівників Чорнобильської АЕС. 

Нині на українському ринку цукру та цукрових буряків встановлено мінімальну ціну, нижче за яку виробникам заборонено відпускати продукцію. За порушення податківці стягуватимуть штраф. Відповідні норми прописані в Законі № 758-XIV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.1999 року. Мінагрополітики ініціював їхнє скасування, підготувавши законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор і цукровий буряк». Кабмін підтримав ініціативу. Останнє слово — за парламентом.