«УК» продовжує інформувати про хід весняно-польових робіт  у регіонах України. Наскільки і де посівна буде дорожчою порівняно  з минулим роком? Які перспективи врожаю? Як сільгоспвиробники сприймають відкриття європейського ринку? Про це читайте в матеріалах наших кореспондентів. 

Сумщини демонструє стабільну роботу та ефективні результати. Це однаковою мірою стосується як рослинництва, так і тваринництва.Рекордним видався минулий рік, коли хлібороби краю намолотили 3,5 мільйона тонн збіжжя. Це найвищий показник за всі 75 років існування Сумської області. Про складові результатів, перспективи галузі кореспонденту «УК» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимир ІВЧЕНКО.

Одна з найцінніших складових української економіки — земля. Залежно від ставлення її власників вона може стати або джерелом прибутку, або мертвим вантажем. Проте прибуток прагнуть одержати не лише ті, хто мають на нього право. Приміром, кілька років тому на Чернігівщині завзято орудували аферисти, які обмінювали селянські паї, укладаючи договори як з живими, так і… з  покійниками. Звісно, правопорушників покарали згідно із законом. Але не всі селянські наділи настільки затребувані.  

Торік фермери Черкащини зібрали майже півмільйона тонн збіжжя. Це рекордно високий показник. Проте прибутків вони так і не дочекалися. Причини — низькі закупівельні ціни на їхню продукцію та високі банківські ставки на кредити. 

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час брифінгу у Кабміні, зауваживши, що наразі з банкірами вже попередньо опрацьовано питання з фінансування сільгоспвиробників під час посівної. 

Зокрема планується перекрити брак коштів на весняно-польові роботи та підготовку до жнив за рахунок пролонгації та реструктуризації старих кредитів та укладення нових. За його словами, під час спільної наради Мінагропроду, Нацбанку, Мінфіну, Мінекономіки з фінустановами буде досягнуто конкретних домовленостей щодо цього та умов, на яких банки готові створювати сприятливі умови кредитування для аграріїв. 

Торік Україна стала другим у світі експортером зерна. Рівненська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників посіла друге місце в загальноукраїнському рейтингу успішності господарювання. Справді, обсяги виробленої аграрної продукції вражають. Та всі ці сотні тисяч тонн продовольства не працюють на їхнього виробника: фермерські та індивідуальні селянські господарства, годуючи жителів власної та інших держав, просто злидарюють. Чому? І чи потрібні нам такі захмарні обсяги за таку ціну?

Відповіді на ці запитання ми шукали за круглим столом «УК» на Рівненщині, для якої фермерство — традиційна форма господарювання на землі. 

В одному південному господарстві області розповіли про приїзд німецьких фермерів для обміну досвідом. Ті не могли надивуватися на український чорнозем. Та найбільше їх вразило його недбале, як на їхній  погляд, використання: велику площу родючих грунтів займали ферми, комори та інші будівлі. Їм би, мовляв, таке добро — жоден клаптик не гуляв би!

На жаль, нам ще далеко до такого хліборобського світогляду. Є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, внаслідок яких аграрії поки що не можуть стрибнути вище голови. Є поля, які «гуляють» необроблені. Трапляються засіяні з неграмотним використанням сівозмін. Та, поза сумнівом, планка підіймається рік у рік дедалі вище. І навіть рекорди встановлюють. Це, приміром, торішній показник збирання зернових. Уперше в історії області аграрії Чернігівщини таки взяли давно омріяні 3 мільйони тонн зерна. 

На думку багатьох експертів, швидше за всіх в Україні пристосуватися до європейських стандартів зможуть аграрії. ПрАТ «Агрофорт» (у складі «Миронівського хлібопродукту») — один із таких сільгоспвиробників. Обробляючи майже 14 тисяч гектарів землі у Київській та Вінницькій областях, господарство стабільно добивається хороших показників у роботі. Окрім того, товариство сумлінно та в повному обсязі сплачує податки до державного бюджету, гарантує достойну заробітну платню і соціальний пакет своїм працівникам, виплачує високу орендну плату за землю і втілює в життя багато соціальних проектів на селі. 

Бюджетна підтримка агросектору в 2014 році спрямовуватиметься на галузі, які найбільше цього потребують. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, присвяченої підсумкам 2013 року і планам на 2014-й. Він уточнив, що ставку насамперед робитимуть на тваринництво, на розвитку якого неодноразово наголошував Президент України. 

Стабілізація цінової ситуації з харчовими продуктами та недопущення зростання їх вартості залишається на контролі у Міністерства аграрної політики та продовольства. Так, у 2013 році споживчі ціни на продукти харчування зменшилися на 0,7%. Зокрема значно впали ціни на фрукти, гречані крупи, олію, пшеничне борошно, м’ясо та рибу. Про це повідомив профільний міністр Микола Присяжнюк під час селекторної наради в Кабміні. Проте нині у деяких регіонах ціна на плодово-овочеву продукцію зросла. І відповідальність за це мають понести місцеві органи влади, які не змогли вчасно наповнити сховища продукцією та забезпечити виробникам сприятливі умови для торгівлі.