300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.  

Вітчизняні агрохолдинги та нові вертикально і горизонтально інтегровані утворення вміло використовують податкові пільги, преференції, передбачені законодавчо для розвитку сільського господарства. Натомість якість життя селян щороку погіршується через консервативне ставлення до них як до «підсобних» і «неперспективних», адже вони практично не мають прямого доступу до системи держпідтримки. Їхні потреби у модернізації виробництва, отриманні справедливих цін, захисті економічних і соціальних інтересів нехтуються. Із 3,1 млн осіб, зайнятих у 2010 р. в агросекторі, приблизно 2,2 млн вважалися такими, що працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), і перебувають поза системою соцстрахування.

Це дасть можливість заповнити внутрішній ринок власним якісним насінням, зменшити його імпорт і збільшити експорт. Адже дотепер аграрії змушені були купувати посівний матеріал переважно за кордоном, при цьому ніхто не був застрахований від його браку. Про те, як у подальшому розвиватиметься цей ринок, що стримує прихід інвестицій у нього та інші проблеми, з якими стикається галузь, «УК» розповіли експерти.  

Пилові бурі в Криму в лютому цього року переконливо довели: агропідприємства, які обробляють землю перед сівбою, втрачають не лише родючий шар грунту, що його здуває вітер, а й гроші інвестора (на насіння, добрива, оранку, дискування і культивацію). Як показав досвід «Агро-союзу», уникнути невиправданих витрат дає змогу технологія прямого посіву без попередніх операцій з підготовки грунту.  

Багаті чорноземи і добрі спогади — от і все, що залишилося від колгоспу-мільйонера імені газети «Правда», який сам процвітав і з яким розквітало село Росошани. Розбитий на майнові паї, його потужний виробничий комплекс, яким пишався весь Кельменецький район, зник у вирі економічних перетворень разом з усією сільгосптехнікою, фермами, млином, олійнею та переробними цехами.
Землю також розпаювали між колишніми колгоспниками. 

Три роки тому, приїхавши до села Бакаєве якраз на іменини, коли відзначалося його сторіччя, звернув увагу на щойно створений тоді обслуговуючий кооператив «Мілкодар». Як пояснили люди, його необхідність була викликана потребою забезпечити стабільні ціни на молоко, яке заготовляють від населення представники молокозаводів. Підтримуючи жителів села в обробітку присадибних ділянок, забезпеченні посівним матеріалом, кормами, місцеве ТОВ «Мрія» сприяло тому, що у власних господарствах людей почало з’являтися дедалі більше худоби. Зі створенням кооперативу, куди вступило чимало селян, було усунуто посередників, які раніше й збивали заготівельні ціни на молоко.  

Нині посів ранніх зернових культур в Україні проведено на площі 2,3 млн га (57% прогнозу). Зокрема господарства Криму засіяли 66 тис. га, Одеської області — 250,2 тис. га, Хмельницької — 132,5 тис. га, Тернопільської — 106,3 тис. га, Волинської — 77,3 тис. га, Рівненської — 71,5 тис. га. Крім того, посів ранніх зернових і зернобобових культур завершили господарства Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Про це на урядовому брифінгу повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.

Земельна реформа в Україні сколихнула, здавалося б, найспокійніші пласти суспільства — селян. Одні про це мріють уже понад десяток літ, другі цього бояться, треті заховалися, як за щит, за свою недовіру: мовляв, ще побачимо, чи вийде з того щось добре. Хоч би як там було, але заскорузла, замозолена, як руки хлібороба, фраза про те, що село потребує змін, нині є альфою й омегою тих процесів, що відбуваються в аграрному секторі. При цьому зрозуміло, що побудова нових земельних відносин спричинить інші глобальні переміни, зокрема в житті територіальних громад. 

Жодного разу ніхто з них не бив себе в груди і не клявся в патріотизмі. Але щоденно вони стверджують це своїм життям, демонструючи професіоналізм, наполегливість у досягненні мети, відданість справі. Будні і свята для них — передова лінія оборони інтересів держави. На ній важко, складно, навіть небезпечно для життя. Але навіть коли отримують рани лікуються роботою. Скажімо, Герой Соціалістичної Праці Володимир Погорєлов беззмінно очолює державне підприємство «Племрепродуктор. Степове» Миколаївської області  сорок років. Усе витримувало його серце.

Унаслідок морозної погоди найбільш чутливі до температурного режиму фруктові дерева — абрикоси, персики, черешні — зазнали значних втрат, катастрофічно  постраждав  виноград. «Пошкодження сильними морозами частини виноградників і багаторічних насаджень в Україні призведе до скорочення врожаю винограду на 6%, плодоягідної продукції — майже на 8%», — заявив начальник відділу департаменту землеробства Міністерства аграрної політики і продовольства Віктор Костенко під час прес-конференції.  Саме в цих категоріях відзначені найбільші втрати. «Кісточкові витримують температуру до -20° C, яблуні — до -30°.