Уперше про те, що люди потрапляють за грати за неповернення кредитів, почула з теленовин. У сюжеті йшлося про те, що райсуд Коломиї виніс чоловіку з Івано-Франківська вирок — рік в’язниці з конфіскацією заставної квартири за те, що він узяв у банку позику на житло — $73 тис., але повертати її нібито не збирався. «Порушено кримінальну справу за фактом «шахрайство», — каже дружина позичальника. — Це тоді як ми півроку платили за кредит, але настала криза — і платити стало нічим. Ми готові були віддати заставну квартиру, але в банку заявили, що вона й до кризи стільки не коштувала».

За нещодавніми повідомленнями деяких ЗМІ, ставки автомобільних кредитів в Україні цього літа на рівні нижчому, ніж були ще в докризові часи. Йдеться саме про позики, які комерційні банки видають у гривнях. Так, середня реальна вартість кредитів на купівлю нових іномарок терміном на три роки в банках із числа 50 найбільших за активами на кінець липня становила близько 15,7%. На початок серпня 2008 року такі позики обійшлися б кредитоотримувачу в середньому в 17,3%.

Ось уже сім місяців наша країна працює за новим податковим законодавством, яке і досі викликає чимало нарікань у платників податків. Однак ніхто з них не заперечує, що саме прийняття Податкового кодексу зрушило з місця глобальні процеси реформування фіскальної системи. Вже з цілковитою очевидністю можна говорити про позитивну динаміку наповнення бюджетів усіх рівнів у цілому по країні. Харківщина, в даному разі, не є винятком, а швидше навпаки — демонструє стійку тенденцію зростання платежів до бюджетів усіх рівнів.

 Про це йшлося на брифінгу першого заступника Глави Адміністрації Президента Ірини Акімової. Днем раніше Віктор Янукович підписав доручення щодо забезпечення стабільності фінансової системи держави та мінімізації впливу на вітчизняну економіку негативних тенденцій на міжнародних фінансових ринках, спрямоване на стабілізацію економіки у середньо- та довгостроковій перспективі.

 Повідомлення з фондових ринків світу починають нагадувати зведення з поля бою про чергові втрати. Нагадаємо, минулого четверга фондові торги у США завершились рекордним зниженням провідних індексів на тлі побоювань щодо надто повільних темпів зростання економіки країни. А п’ятницю взагалі охрестили чорною через повторення американського сценарію вже у Європі, в тому числі в Україні. 

У страху великі очі   — правильність цієї народної мудрості підтвердили події минулої п’ятниці, які ЗМІ вже встигли охрестити чорною через обвал фондових ринків. А підтвердженням того, що все у  світі взаємопов’язано, стали події на українському фондовому ринку, які по суті відобразили те, що відбувалося напередодні на американських.

Попри те що Сенат США ухвалив план збільшення ліміту держборгу і, таким чином країна уникнула дефолту, економічна ситуація як в Америці, так і у країнах єврозони залишається досить непростою. Це все дає підстави для прогнозування найближчим часом так званої другої хвилі кризи. Про можливість такого неприємного сценарію, в тому числі і для України, кореспондент «Урядового кур’єра» розмовляє з відомим банкіром, головою правління комерційного банку «Хрещатик» Дмитром ГРИДЖУКОМ.

 На початок лютого цього року загальна вартість активів компаній з управління активами (КУА) досягла 109 млрд грн. На невенчурні інвестфонди, які працюють з коштами громадян (відкриті, інтервальні і частина закритих) припадає близько 9 млрд грн (третя частина цієї суми залучена в посткризовий період). У минулому році активи публічних інвестфондів зросли на 35,9 %.

 Якщо до 2 серпня американський Конгрес не підвищить ліміту можливого державного боргу, то на світ чекає хвиля чергової фінансової та економічної нестабільності. Наразі президент США Барак Обама і Конгрес намагаються узгодити план, який дасть змогу збільшити ліміти федерального боргу, що нині перевищує 14 трлн доларів. Таким чином, вони намагаються уникнути дефолту за фінансовими зобов’язаннями країни, який може бути оголошений вже наступного вівторка.

У четвер лідери країн Єврозони домовились на саміті у Брюсселі надати пакет фінансової допомоги Греції у розмірі 109 мільярдів євро і перекласти найбільші витрати на приватних кредиторів. За словами Президента Франції Ніколя Саркозі, земля Олімпу віддаватиме борги впродовж десятків років.