Так склалось, що майже 80% українців місцем своєї відпустки обирають Крим. Адже саме тут гармонійно поєдналися море, ліс, гори, степ. Це дає змогу наситити змучений організм здоров’ям. Але, як зауважують кримські курортологи, результату можна досягти лише тоді, коли відпочивальник уміє дозовано користуватися дарами природи та лікувальними можливостями півострова. «УК» разом із завідуючим кафедрою фізіотерапії Кримського державного медуніверситету ім. С. І. Георгієвського професором Володимиром ЄЖОВИМ спробує дати корисні поради, щоб кожний відпочивальник справді відновив тут сили.  

За оцінками експертів, в Україні продають до 5% (деякі фахівці вважають, що ця цифра значно вища) підроблених медпрепаратів. Причому якщо в інших країнах переймаються дорогим фальсифікатом, то в нас підробляють практично все, починаючи від активованого вугілля й валеріанки. Фармацевти визнають, що нинішніми методами подолати чорний ринок неможливо. 

Ми вже розповідали про сповнений доброти  вчинок 17-річної Вікторії Горячко із села Вовчинець на Буковині. Дівчина  не вагаючись погодилась дати свою шкіру, аби врятувати дворічну племінницю Діанку. Їй вклонилася вся країна — Віка стала лауреатом загальнонаціональної премії «Гордість країни» в номінації «Дитяча мужність».

Захоплення нетрадиційною медициною має певну закономірність. За сплесками бурхливої популярності настає спад і навпаки. Нині багато пацієнтів зневірилися в можливостях офіційних ескулапів, тож попит на послуги народних цілителів значно зріс. Але далеко не кожен цілитель гідний того, щоб довірити йому своє здоров’я. 

Випадок з масовим отруєнням дітей сальмонельозом в київському дитячому садочку став черговим нагадуванням про небезпеку, що підстерігає кожного з нас і про яку ми часто забуваємо.

— Щоліта в кожній країні зростає частота виникнення кишкових інфекцій. Але цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, в Україні почастішали спалахи кишкових інфекцій в організованих колективах, зокрема в дитячих садках. З початку поточного року в Україні зафіксували 14 спалахів захворювання на гострі кишкові інфекції, внаслідок яких постраждала 221 особа, в тому числі 101 дитина. Основна причина виникнення інфекцій в організованих колективах — елементарне порушення санітарного законодавства, — повідомив заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Олександр Кравчук. 

Погодьтесь, коли буваємо в ролі пацієнтів клінік, нерідко нарікаємо на те, що лікують не людину, а лише  окремі частини тіла, де виявили хворобу. Як реагує на це організм, чим  це обернеться в майбутньому? Відповідь найчастіше: «якось воно буде».
Подумалось про це на зустрічі представників Міністерства оборони із журналістами, присвяченій реформуванню військової медицини. Тема звучала тривожно: «Чи вдасться зберегти військову медицину в Україні»? Однак виступи посадовців були оптимістичні. Зокрема, заступник міністра  Артуро Бабенко зазначив, що лікарі в погонах обслуговують більше мільйона громадян, бо їхніми послугами користуються й члени сімей військовослужбовців,  ветерани, а також пацієнти, які самі оплачують  лікування. 

Навряд чи більшості прихильників відпочинку на Кримському південному узбережжі відомо, що раніше сезони тут ділилися на шовковий, ситцевий і оксамитовий. Та й не дивно. Адже ці поняття з’явилися ще в позаминулому столітті, відколи півострів набув слави курорту. Причому тоді спекотні місяці належали бідним студентам та дрібним чиновникам — звідси й «ситцева» назва.
Згодом оздоровленням громадян (за їхні ж гроші) перейнялася нова держава, і сезонні кордони стерлися. Бо, як гриби після дощу, почали рости санаторії, прилаштовані до цілорічного функціонування. 

Реформування медичної галузі країни зачіпає кожного з нас. І якщо пацієнти здебільшого висловлюють свої побажання у вигляді скарг, в яких переважають емоції, то від  людей у білих халатах, які б посади вони не займали, передусім  хочеться чути конструктивні зауваження і об∂рунтовані пропозиції щодо  перспектив системи охорони здоров’я. Про своє бачення сьогоднішнього стану справ у цій царині та її майбутнього  «УК» розповів один з ініціаторів створення і організаторів  Національної академії медичних наук України Віктор БОНДАРЕНКО.  

Поза сумнівом, Національний план дій щодо охорони здоров’я, хоч і повільно, але впроваджується в життя. Однак поряд із перевагами він має й слабкі місця. Одне з найуразливіших зокрема — брак розуміння, що впродовж реформування потрібно також змінювати систему управління охороною здоров’я. У плані дій цій проблемі майже нічого не присвячено.

Як показує хай і нетривалий, але досвід модернізації вітчизняної галузі охорони здоров’я, успішність справи залежить від участі всього суспільства, зокрема його найактивніших представників — громадських організацій. Такої думки дотримується і заслужений працівник охорони здоров’я України, член Українського медичного клубу Іван СОРОКА.