Майже 30 років тому в Миколаєві з’явився новий мікрорайон Намив. Територію під забудову майбутніх багатоповерхівок намивали піском безпосередньо в акваторії Бузького лиману за допомогою спеціальних пульпопроводів. Намивали і майже одразу будували. Швидко і багато, як і потребували умови того часу. Нині на Намиві проживає понад 40 тисяч миколаївців, житлове будівництво на комерційних умовах ще триває, забудовують вільні ділянки. Натомість місцеві жителі схвильовані тим, що вода прибуває, звузилася пляжна зона — недалеко й до багатоповерхівок так званої першої лінії. Чи насправді проблема настільки загострилася і як міська влада планує її вирішувати, дізнавався «УК».

У романі «Таврія» Олеся Гончара є епізод, де старий заробітчанин розповідає про часи, коли батракам, що приходили на південь України найматись на роботу, досить було написати крейдою на п’ятах ціну, за якою людина погоджувалась працювати, і спокійно лежати чи спати у тіні під деревом. Землевласники, яким катастрофічно бракувало робочих рук, самі ходили по імпровізованому ринку та обирали підхожих за вартістю і статурою наймитів.

Саме на ці основоположні речі глава держави Володимир Зеленський звернув увагу під час виступу з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду України, привітавши суддів з цією довгоочікуваною подією та побажавши наснаги в боротьбі з цим ганебним явищем.

Лист, який надійшов до редакції від одного із членів громадської організації «Захист інвесторів»  Дениса Шинкаренка, насторожив: «Будучи інвестором, — писав автор, — який вклав кошти у законне будівництво, я став жертвою захоплення будівельного майданчика рейдерами від влади. Нас, постраждалих, вже понад 500 родин. Більшість інвесторів — це малозабезпечені люди, багатодітні сім’ї, воїни АТО/ООС. Попередньо ми проаналізували всю інформацію про забудовника, звернули увагу на його порядність, перевірили всі документи в КМДА щодо законності будівництва та права на земельну ділянку. Тобто кожен з нас все ретельно вивчив, перш ніж віддати свої гроші. Питань до забудовника не виникало: банк «Аркада» відомий тим, що завжди доводить свої справи до кінця й має добру репутацію. Тому й повірили. Сьогодні ж міська влада прагне передати територію, де має бути побудований наш будинок і житловий масив «Патріотика на озерах», під парк атракціонів і розваг для багатих та розбещених».

Якщо із Сум їхати до селища Краснопілля, то неодмінно доведеться минати село Верхня Сироватка, а за кілька кілометрів ліворуч до невеличкого населеного пункту Залізняк буде непримітний поворот, який, ведучи донизу, водночас відкриває захопливу панораму.

Вулиця Гоголя в Черкасах — один із тихих зелених куточків обласного центру, де раніше можна було прогулятися, подихати свіжим повітрям. Все це, на жаль, у минулому. Спробуйте пройтися цією вулицею тепер: немає благоустроєного тротуару, сморід від численних сміттєвих звалищ із горами відходів, навислі сухі гілки від колись здорових дерев — ось що визначає вигляд цієї вулиці. Та хіба тільки цієї!

Цьогорічний першовересневий День знань став особливим для жителів тимчасово окупованого Донецька. Йдеться насамперед про дорослих донеччан, негативні стан і емоції яких змушують згадати біблійний вислів про те, що певні знання тільки примножують журбу. Адже у вересні люди із сумом дізналися: попередні балачки про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги — не українська пропаганда і не підступні дії укропівської диверсійно-комунальної групи, а сувора дійсність. З 1 вересня у так званій республіці ціни на послуги водопостачання збільшилися майже вдвічі, а квартплата й вивезення сміття — на третину. 

Другу сесію Верховної Ради IX скликання ознаменовано довгоочікуваним для громадянського суспільства рішенням: парламентарії скасували депутатську недоторканність, ухваливши в другому читанні законопроєкт №7203 «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)». Документ має набути чинності 1 січня 2020 року. «За» проголосували 373 народні депутати із 404 зареєстрованих у сесійній залі за мінімально необхідних 300.

Із 12 літаків авіатранспортного підрозділу ДП «Антонов», відомого як «Авіалінії Антонова», три — легкі транспортні. Серед них і Ан-28. До невеликих літаків-трудівників керівництво антоновської компанії ставиться з не меншою повагою. На думку фахівців, по-перше, з одним літаком якогось типу нелегко будувати роботу за довгостроковими контрактами, оскільки в разі несправності чи техобслуговування його немає чим замінити і неможливо продовжити роботу, що не влаштовує замовника. По-друге, легкі транспортні літаки мають свою нішу в авіаперевезеннях. Зокрема Ан-28 використовують для стрибків парашутистів-спортсменів упродовж сезону (з квітня по жовтень).

Яка доля пам’ятних місць, пов’язаних із поетом і дисидентом, на не підконт­рольній українській владі території Донеччини? Чи вивчають у школах так званих республік творчість поета і хто за лінією розмежування не зрікся Стуса і згадав побратима 4 вересня, в день, коли він у 1985 році помер у радянських таборах? Деякі імена не називаю через імовірну загрозу їхньому життю за зв’язок із поетом, чия творчість в ОРДЛО потрапила під заборону так само, як і колись у часи СРСР.