Трирічна мрія колективу держав­ного інформаційного агентства «Укрінформ» нарешті здійснилася: з  фасаду будівлі агентства знято плакат з написом #ВОЛЮСУЩЕНКУ. Це власноручно зробив нещодавно звільнений з російської буцегарні в межах обміну полоненими з РФ власний кореспондент Укрінформу Роман Сущенко, якого з порушенням міжнародних норм затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди прибув з приватною поїздкою. Йому висунули обвинувачення у шпигунстві і засудили до 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму.

Уперше про цей будинок, розташований у Рубіжному за адресою: вул. Будівельників, 16Б, почали говорити 2016 року — саме тоді було надано фінансування для відновлювальних робіт. Минуло майже три роки. Строки введення в експлуатацію споруди постійно змінювалися. Будинок досі не може прийняти мешканців, хоча майже готовий до заселення. У цьому переконався перший заступник голови Луганської ОДА Юрій Погуляйко, коли відвідав об’єкт. За його словами, у квартирі, яку йому показали, сантехніка, двері, котел автономного опалення є. Щоправда, наскільки якісно виконано роботи, перевірятимуть експерти. І буде проведено аудит, запевнив він.

На Закарпатті новопризначений голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко дав першу пресконференцію. Мені як журналістові за всі роки незалежності доводилося бути присутнім майже на всіх таких подіях, коли, так би мовити, офіційно презентували себе перед працівниками ЗМІ новопризначені очільники краю.

Слова величезної подяки за підтримку й порятунок насамперед пролунали з вуст українського режисера Олега Сенцова та громадського активіста Олександра Кольченка під час їхньої першої після звільнення в межах обміну з РФ пресконференції в Києві, що зібрала безпрецедентну кількість представників ЗМІ. Завдяки цьому довгоочікуваному обміну додому повернулися 35 українців — 24 військовополонених моряки й 11 політв’язнів.

У Миргороді над Хоролом цілий день гоготіли горна та дзвеніли молотами ковалі. Кували розпечене залізо й тоді, коли було сонячно, і під дощем, що пішов надвечір. Цього дня тут відбувався ковальський фестиваль на честь Петра Федоряки, учителя математики й інформатики, відомого на всю Україну коваля із села Трудолюб. Він пішов на війну й не повернувся.

Першу частину тривалого торгу, в якому розмінними монетами мимохіть стали наші незаконно ув’язнені в РФ громадяни, завершено. Перемовини глав держав тривали місяць, про що Президент Володимир Зеленський повідомив лише в день зустрічі наших хлопців в аеропорту «Бориспіль». На його думку, це «перший етап в розблокуванні нашого діалогу і перший етап в припиненні війни, повернення наших військових, наших полонених, наших моряків, наших територій…». 

10 вересня славетний український хірург, академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, професор Петро ФОМІН зустріне своє 80-ліття. Ці роки він прожив плідно, змістовно. На його рахунку десятки тисяч урятованих життів. До пацієнта завжди ставиться, як до свого близького родича. І дотепер академік оперує, консультує. З «Урядовим кур’єром» Петро Дмитрович напередодні ювілею поділився і сокровенним, і думками про власний шлях у медицині.

Нині модно говорити про загальнолюдські цінності — у декого вони навіть мають пріоритет над інтересами держави. Але чи те, що звемо загальнолюдськими цінностями або ж мораллю, справді категорія універсальна і годиться для всіх життєвих ситуацій?

9 вересня відзначатимемо 250-й рік народження Івана Петровича Котляревського, автора безсмертних «Енеїди», «Наталки Полтавки», «Москаля-чарівника», основоположника нової української мови й літератури, патріота, воїна. Збираючись написати про нього, задумався: хто сьогодні в Полтаві найкраще знає його біографію — таку, щоб не тільки з книжок. Місцеві краєзнавці порадили звернутися до провідного наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Євгенії СТОРОХИ, яка майже 41 рік досліджує життя і творчість Івана Петровича.

Хоч сучасна благодійність має визначені й організовані форми, її походження пов’язують зі сферою, де духовне й моральне понад усе, а саме з релігією, зокрема християнством. Співчуття, милосердя, а також любов до ближнього — це основні моральні засади християнства. Згадаймо, приміром, одну із настанов Ісуса з новозаповітної книги «Євангеліє від Матвія»: «Тому, хто просить, давай і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся».