Територія слова

  • «Мені цікаво простежити, як пуповинний зв’язок з батьківщиною позначався на творчості моїх героїв»

    Нещодавно виданий роман-есе у трьох книгах «Олександр Вертинський, нащадок Гоголя» популярного українського письменника Олександра Балабка чернівецьке видавництво «Букрек» уже презентувало на міжнародних книжкових ярмарках. Обравши динамічну форму оповіді — подорож місцями життя цікавої особистості від Києва до Стамбула, Парижа, Москви і Шанхая, автор розповідає про інших талановитих українців, які знаходили і втрачали себе у світах широких. 

  • Ярослав ОРОС: «Ментально і культурно українці належать до західної цивілізації»

    Ярослав Орос відомий у літературі як ідеолог українського арійства; автор книжок «Заповіти білих горватів», «Змагання катів», «Чотирикутна зірка. Арійські притчі», «Кощуни. Хроніки волхва», «Модуль Яфета», «Яфет і Хам», «Врата Сімаргла», «Триликий Ной», «Дримба».

    Нещодавно літературна аґенція «Друге дихання» видала книжку Ярослава Ороса «Витівки Ярґа».  

  • Володимир ГАЛАУР

    З'явилася книжка, в якій оживають герої

    Нове видання «Аліси в країні див» з доповненою реальністю Льюїса Керролла презентували в Центральній міській бібліотеці імені В. Г. Бєлінського. Ілюстратором книжки стала відома українська художниця харків’янка Євгенія Гапчинська. Малюнки оживають завдяки використанню спеціального мобільного додатка, і маленькі читачі можуть побачити міні-мультфільми. 

  • Письменник Олександр ГОРДОН: «Класична література має бути доступною щонайменше у десятках варіантів перекладів»

    Наскільки відома українська література у світі? Чи має змогу сучасний український читач знайомитися з творами закордонних авторів рідною мовою? Хто з нинішніх перекладачів найкваліфікованіший? На ці та інші запитання «Урядовому кур'єру» відповідає поет, прозаїк, перекладач, критик, краєзнавець Олександр ГОРДОН. 

  • Мовний біженець чи мовний переселенець?

    Біженець, переселенець, переміщенець. Ці слова активно використовують в інформаційному просторі, хоч розуміють по-різному. В інших країнах біженець — особа, що залишає місце проживання під час війни або стихійного лиха. А чи можна такими вважати жителів Донецької та Луганської областей?

    Розуміючи умовність терміна переміщенець, використовуватиму саме його.

    Переміщенець — це не лише одна особа, а й установа, компанія, навчальний заклад та ін. Хоч важко уявити їхнє переміщення без усієї інфраструктури. Ітиметься про особу, адже вона переміщується з усім духовним багатством, бо матеріальне змушена кидати. Звичайно, матеріал передбачав би узагальнення, але через можливий граничний суб’єктивізм спробую поглянути на питання переміщенців через їхню власну оцінку. 

  • Письменник Іван КОРСАК: «Євреї казали: «Тільки й житимемо, доки Бульба тут буде»

    2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. 

  • Барон на службі УНР

    Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності. 

  • Голова Національної спілки письменників України Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ: «Гуманітарна політика — імунна система державного організму, її ослаблення призводить до небезпечних хвороб на кшталт сепаратизму»

    Ім’я Михайла Сидоржевського добре знане у культурно-мистецькому середовищі країни і насамперед у літературних колах. Він публіцист, поет, прозаїк, громадський діяч. А сьогодні Михайло Сидоржевський — гість «Урядового кур’єра».

    Автор низки книжок, з-поміж яких «Здвиг», «Навпіл між обома світами», «Пам’ять нашого роду», «Час фарисеїв і героїв». 

  • «День гніву» Юрія Косача руйнує міфи

    Хто читатиме роман «Вогнем і мечем» класика польської літератури Генрика Сенкевича, а не обмежуватиметься лише екранізацією Єжи Гоффмана, обов’язково помітить його тенденційність. Твір про драматичні події 1648—1651 років в України і Польщі, завдяки якому письменник не лише здобув Нобелівську премію, а й зажив сумнівної слави українофоба, вкрай упереджено, а іноді навіть вороже трактує Національно-визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Поляк білорусько-татарського походження, предки якого лише у XVIII столітті відмовилися від ісламу й перейшли у християнство, Генрик Сенкевич завжди лишався щирим прихильником Польської держави, возвеличуючи її в трилогії «Вогнем і мечем», «Пан Володиєвський» і «Потоп». За це його й канонізувала католицька церква. 

  • Від Роксолани-Хюррем до Надії-Хатідже Турхан

    Перший історичний роман кандидата мистецтвознавства Олександри Шутко «Роксолана: міфи та реалії» зацікавив читачів як в Україні, так і поза її межами. Адже авторка, вивчаючи закордонні документи, знайшла невідомі факти з життя українки, яка мала великий вплив на життя Османської імперії. Романом зацікавилися у Туреччині. А під час недавнього «Книжкового Арсеналу» відбулася презентація нового роману авторки про султану-українку Надію з Поділля «Хатідже Турхан», яка відіграла визначну роль у союзі козацтва з Османською імперією.