Міжнародна Мюнхенська конференція, мета якої — обговорення актуальних питань зовнішньої політики, політики безпеки та оборони, вважається  найбільшим у світі зібранням, де обговорюють такі питання. Її учасники — світові політичні  лідери, провідні експерти, громадські діячі. Мюнхенська конференція проходить із 1963-го. Проте цього року вперше в історії її проводять в умовах, коли в серці Європи триває кровопролитна загарбницька війна, яку розв’язала ядерна держава проти сусіда, —  росія проти України. 

 Європарламент закликав західних партнерів України «серйозно розглянути можливість передачі Україні винищувачів, гелікоптерів та відповідних ракетних комплексів, а також істотно збільшити обсяги постачання боєприпасів». Про це йдеться в резолюції Європарламенту «Річниця російського вторгнення та війна проти України», яку було ухвалено під час сесійного засідання ЄП у Страсбурзі. 

 Такі підсумки дев’ятої зустрічі Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі «Рамштайн», які оприлюднив у Брюсселі міністр оборони США Ллойд Остін. Про передачу Україні західних винищувачів на зустрічі домовитися не вдалося.
Як заявив під час пресконференції за підсумками «Рамштайну» глава Пентагону, учасники міжнародної коаліції з підтримки України  погодилися робити все можливе, щоб надати їй якомога більше спроможностей протиповітряної оборони та інтегрувати їх у єдину систему.

 Ексдепутат Бундестагу та колишній спеціальний уповноважений Бундестагу з питань збройних сил ФРН (2015—2020), а нині президент Товариства з безпекової політики (GSP), впливової німецької неурядової організації, Ганс-Петер Бартельс відвідав Україну, щоб уточнити її потреби на державному, місцевому і громадському рівнях та оцінити підтримку Німеччини.
Укрінформ зустрівся з Гансом-Петером БАРТЕЛЬСОМ в останній день візиту, щоб поговорити про нагальні питання міжнародної допомоги Україні, зокрема від Берліна, дізнатися про поточні оцінки загрози, чим є сучасна росія, а також прояснити, як на неї реагує Європа і серед інших Німеччина.

 Нинішній Генеральний секретар НАТО 63-річний норвежець Єнс Столтенберг не має більше наміру перебувати на своїй посаді й хоче її залишити восени, коли закінчиться термін його мандата. Цю інформацію журналістам у Брюсселі підтвердила речниця Генсека Оана Лунгеску.

 Президент Володимир Зеленський удруге за час війни виїхав за межі України, щоб особисто зустрітися з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини. Проте найбільший ажіотаж звістка про можливий приїзд українського Президента викликала у Брюсселі, де його чекали для участі в  саміті лідерів ЄС. Брюссельські журналісти йшли на будь-які хитрощі, щоб отримати від пресслужб євроінституцій підтвердження того, що Володимир Зеленський особисто прибуде на саміт, проте з міркувань безпеки деталі візиту тримали в таємниці до останньої хвилини.

 Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передало Україні  мобільну газотурбінну електростанцію загальною потужністю 28 МВт виробництва американської компанії General Electric, повідомляє пресслужба Міненерго. Ця допомога дасть змогу нашій країні збільшити постачання електроенергії до житлових будинків, лікарень, шкіл, об’єктів критичної інфраструктури тощо, пояснили в міністерстві.

 Під час неанонсованого візиту в Україну глава оборонного відомства ФРН Борис Пісторіус зустрівся із Президентом України Володимиром Зеленським. 
Вітаючи міністра в Києві, глава нашої держави подякував за те, що перший закордонний візит він здійснює саме в Україну. Президент високо оцінив солідарність і комплексну дієву допомогу в безпековій, політичній, фінансовій, енергетичній та інших галузях, яку Німеччина надає нашій державі в умовах повномасштабної збройної агресії росії.

 З-поміж програм, на основі яких бізнес Сумщини співпрацює із закордонними партнерами, ця виокремлюється чіткістю, прозорістю і результативністю. Ідеться про Fit for Partnership with Germany («Готові до співпраці з Німеччиною») в Україні, яку на практиці почали реалізувати в Сумській області 2007 року.

 У неділю, 5 лютого, набула чинності заборона на імпорт до ЄС нафтопродуктів з росії, зокрема бензину, дизелю, гасу, нафти й мазуту. Підставою для обмежень стали санкції, які Євросоюз увів через війну рф проти України і затвердили 27 країн-членів європейської спільноти торік у червні. Про це повідомили у Європейській раді.