Оцінці державних процесів часто заважають емоції, політичні вподобання і власні переконання. Водночас, історичні, економічні та політичні закономірності потребують наукового аналізу і вироблення обґрунтованих прогнозів. Саме за оцінкою змін, що відбулися в Україні, та за визначенням найболючіших проблем і окресленням перспективних дій Укрінформ звернувся до директора Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при президентові України, доктора політичних наук, завідувача кафедри політичної аналітики та прогнозування НАДУ, професора кількох вишів Сергія Телешуна.

Цього року в конкурсі Жана Моне (натхненника європейської інтеграції) програми Європейського Союзу Еразмус+ перемогли 22 українські проєкти. Їхні виконавці отримають майже 750 тисяч євро на розвиток європейських досліджень. За даними Міністерства освіти і науки, втілення проєктів має розпочатися у вересні. Йдеться про напрями економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів і переселенців, захисту інформації й запобігання корупції, кібербезпеки, підтримки асоціацій.

Американський напрям зовнішньої політики в останні роки залишався найважливішим для України в умовах російської агресії та проведення необхідних реформ. За цей час США виділили Україні понад $3 млрд допомоги, надали летальну зброю, ввели санкції проти Росії, поставили на ноги важкопоранених воїнів АТО. І це далеко не повний список. Двосторонні відносини набули інтенсивності, якої не було раніше.

Президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів іноземних держав: Республіки Корея Квон Кі Чанга, Південно-Африканської Республіки Андре Йоганнеса Гроеневальда, Фінляндської Республіки Пяйві Лайне, Республіки Словенія Томажа Менціна та Федеративної Республіки Німеччина Анки Фельдгузен. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.

В Європейському Союзі очікують від нової Верховної Ради продовження важливих системних реформ. Про це йдеться в заяві речниці Європейської служби зовнішніх зв’язків Майї Косьянчич. «Після президентських виборів у березні та квітні український народ знову надав дієвий мандат на проведення реформ на наступні п’ять років. Відтепер зобов’язання нової влади полягає в задоволенні очікувань українського народу», — цитує УНІАН текст заяви.

Новообраний Європарламент вніс до порядку денного першої сесії, яка завершилася вчора у Страсбурзі, українське питання. Це символ того, що ЄП, в якому оновилося майже 70% євродепутатів, і надалі триматиме в полі уваги усі прояви агресії Росії щодо України і даватиме їм належну відсіч.

Російські дипломати давно мріяли влаштувати публічне обговорення нового закону України про державу мову в Радбезі ООН, щоб розповісти світові, як він нібито порушує права російськомовних громадян. Першу спробу скликати таке засідання у зв’язку з ухваленням мовного закону Москва зробила 20 травня. Пропозицію РФ заблокували делегації США та європейських держав. Тоді представники цих делегацій заявили, що таке засідання несвоєчасне.

Уже кілька місяців, як новий Посол України в Латвії Олександр Міщенко приступив до виконання своїх обов’язків. За цей час у нього було багато зустрічей, переговорів — із провідними латвійськими політиками, громадськими діячами, активістами української діаспори. Він тепер упевнено орієнтується в поточній ситуації. Тому й настав час для цього інтерв’ю.

Молдова для нас дуже близька країна, маємо з нею дуже теплі відносини. Дякуємо Молдові за постійну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Такими словами у Києві розпочалася зустріч Президента Володимира Зеленського і Прем’єр-міністра Республіки Молдова Майї Санду. Чільне місце в порядку денному переговорів посіла тема розвитку економічної співпраці. «Перемовини були продуктивними. Особливу увагу приділили перспективам економічної співпраці. Торік товарообіг між нашими країнами зріс на 11% і становив майже 1 мільярд доларів США. Найближчим часом ми з легкістю досягнемо такого самого показника, тільки без слова «майже», — наголосив глава держави під час спільної пресконференції.

Коли ця фраза прозвучала українською мовою в Європарламенті у Брюсселі, у відповідь пролунали оплески. Їх зірвала рівнянка Світлана Богатирчук-Кривко за виступ на урочистостях, присвячених 25-річчю Конгресу місцевих і регіональних влад та 25-річчю створення Європейського комітету регіонів Ради Європи. Вона, нині депутат Рівненської обласної ради, представляє Україну в конгресі 11 років поспіль. І, без перебільшення, — не лише голос, а й обличчя держави, яка, попри всі перепони, йде шляхом європейської демократії. Щойно Світлана Богатирчук-Кривко повернулася на рідну землю, нам вдалося поспілкуватися з нею.