Для мене особисто Анн Брассер, колишня очільниця Парламентської асамблеї Ради Європи, яку мені випала честь знати особисто, є взірцем європейського політика: ерудована, досвідчена, завжди готова до дискусії, наділена неабиякими дипломатичними здібностями, жорстка і вимоглива, коли йдеться про обстоювання загальнолюдських і європейських цінностей. Вона улюблениця журналістів, бо ніколи не ховається від спілкування з ними. Перебуваючи на посаді президента ПАРЄ, вона запровадила практику неформальних зустрічей з журналістами. Ми з колегами знали, що зранку в останній день сесії ПАРЄ у кабінеті Анн Брассер на нас чекають свіжі круасани, гаряча кава і відверта розмова, під час якої президент асамблеї відповість на всі, навіть незручні наші запитання. За професійні якості Анн Брассер поважають не лише колеги по ліберальній партії, а й політичні опоненти. Вона ніколи не демонструє своїх антипатій відкрито і глибоко переконана, що найскладніші політичні питання можна вирішити через переговори і діалог.  Напередодні Міжнародного жіночого дня Анн Брассер люб’язно погодилася відповісти на запитання «УК». 

У Європарламенті вважають, що успіх Києва у протистоянні зовнішній агресії повністю залежить від здорової економіки й стабільної демократії. Про це йдеться у резолюції ЄП «Угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною», ухваленій учора на пленарному засіданні у Страсбурзі. 

На засіданні комітету у закордонних справах Європарламенту євродепутати та експерти неурядових організацій провели дискусію на тему «Зобов’язання щодо асоціації: який прогрес реформ у Грузії, Молдові та Україні». Учасники обговорення висловлювали думку, що важливо розробити новий механізм, який дав би ЄС змогу прискіпливіше стежити за перебігом реформ у державах, що уклали асоціацію з ЄС. 

Новий рік уже приносить Україні прогнозовані зміни. Зона вільної торгівлі з Євросоюзом стала реальністю. Натомість припинив своє існування її аналог, тільки з РФ. Відтепер ситуація на ринку СНД змінилася кардинально, адже керівництво північно-східного сусіди ще й запровадило торговельне ембарго проти України.

Кроки ці нас не здивували, навпаки — до них готувалися. І з відповіддю не забарилися. Її Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк чітко озвучив у своєму післясвятковому десятихвилинному телезверненні: Україна виходить із зони вільної торгівлі з Російською Федерацією, підвищує мита на всі російські товари та запроваджує торговельне ембарго на низку товарів, виготовлених на території держави-агресора. До переліку товарів потрапили не лише продовольчі товари, а й продукція машинобудування та вагонобудування. «Ми діємо дзеркально. Не ми почали цю війну. Але агресора буде покарано», — переконливо заявив глава уряду. 

З огляду на те що Україна розташована в центрі Європи, то увага принаймні половини світу прикута до подій у нас, до тих поступових кроків, які ми маємо зробити, щоб стати повноцінним членом європейської родини. Сьогодні саме час підсумувати, що вдалося зробити державі, яка другий рік проводить реформи в умовах протистояння російській агресії. 

Наприкінці минулого тижня Єврокомісія оприлюднила позитивний висновок про виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС (ПДВЛ). Якщо невдовзі Рада ЄС і Європарламент підтримають цю рекомендацію ЄК і оформлять її у вигляді законодавчої ініціативи, то в другій половині 2016 року громадяни України зможуть подорожувати країнами ЄС, що входять до Шенгенської зони, без віз. 

Учорашній день Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав у Брюсселі, де співголовував на засіданні Ради асоціації з верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки — віце-президентом Європейської комісії Федерікою Могеріні. А завершився робочий день глави уряду вже на Батьківщині вечірньою зустріччю з віце-президентом США Джозефом Байденом, який прибув до України з дводенним робочим візитом.

Ще до початку роботи Ради асоціації глава уряду бесідував з віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем. Вони обговорили питання реверсного постачання природного газу в Україну з ЄС та  спільні зусилля, спрямовані на модернізацію вітчизняної газотранспортної системи й створення нової моделі договірних відносин у транзиті природного газу європейським споживачам через територію нашої країни. Арсеній Яценюк підкреслив важливість недопущення реалізації таких проектів, як «Північний потік-2», в якому немає економічної складової, натомість переважає заполітизованість і шантаж. 

Із Президентом Європейського Парламенту Мартіном Шульцом глава Української держави Петро Порошенко обговорив нагальні та стратегічні питання, які безпосередньо вплинуть на майбутнє нашої країни. Одне з них — підготовка до місцевих виборів 25 жовтня та присутність там спостерігачів Європарламенту, які мають підтвердити вільне волевиявлення українців. 

Європейський Союз має припинити дискусії про членство України й працювати, щоб втілити цей намір у життя. Жодних змін до тексту Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС і затримок з початком її повної імплементації не буде. Мета ЗВТ — вмонтувати нашу економіку в ЄС. Ми маємо повну солідарність ЄС з Україною. Нам також потрібне повне залучення ЄС до імплементації реформ та асоціації. Так тезово звучить позиція міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, яку він виклав на щорічній міжнародній конференції під назвою «Україна — ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію. Політичний вимір». 

56 країн. З півтисячі сильних в матеріальному сенсі світу цього. Амбітні наміри та райдужні перспективи. Власне, заради цього проводилася Міжнародна конференція на підтримку України. У столичному НСК «Олімпійський» не вщухали жваві діалоги західних інвесторів з вітчизняними урядовцями та представниками Адміністрації Президента. Ділові зустрічі змінювалися дружніми рукостисканнями під час чаювання в холі. Одне слово, хвилювання того дня аж ніяк не відчувалося. Критика, можливо, трохи. 

У міжнародних колах конструктивні дискусії впродовж дня тривали на такі теми: «Бізнес-клімат та інвестиційні можливості в Україні», «Аграрна політика і реформи», «Енергетика, енергоефективність і реформи», «Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів». Щодо більшості питань з боку представників інституцій ЄС та його держав-членів; країн «Великої сімки», ООН; міжнародних організацій, світових інвестиційних та бізнес-компаній, однозначних експертних висновків не пролунало. Хай там що, а в політичній площині вони всі разом із нами.