Судячи з усього, реорганізація колишнього Міністерства з надзвичайних ситуацій у Державну службу України з надзвичайних ситуацій не торкнулася покладених на відомство завдань. Як і раніше, служба залишається не лише головним органом у забезпеченні реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а й основною рятувальною структурою в країні. Яким видався початок року для рятувальників, розповідає голова ДСНС Михайло БОЛОТСЬКИХ.  

Впроваджувати реформи завжди нелегко, а особливо, коли у світі «царює» економічна криза. Проте зміни треба робити. Визначити найголовніші пріоритети і досягати поставленої мети, хоч як це не тяжко. Уряд України вибрав напрямки, які дадуть змогу нашій економіці пережити ці буремні часи і вийти на новий етап розвитку. Саме про ці процеси «Урядовому кур’єру» розповів віце-прем’єр-міністр України Юрій БОЙКО.  

Естафетну паличку спілкування з Равілем Сафіулліним ми отримали з рук президента Національного олімпійського комітету Сергія Бубки,  який саме завершив свою розмову з міністром і  водночас першим віце-президентом НОК.  Тому без зайвих передмов перейшли від спорту високих досягнень до ймовірності виховати нових чемпіонів.
—  Равілю Сафовичу, наприкінці минулого століття українці вважалися однією з найспортивніших націй у Європі. Сьогодні ситуація інша: значна частина дитячо-юнацьких шкіл не має елементарних умов для занять. Більше того, лише сім відсотків наших дітей закінчують школу відносно здоровими. Як новостворене профільне міністерство збирається виправляти становище?
— Ви правильно зауважуєте, що українці були одними з найспортивніших. Власне, ми й залишаємося такими поки що — все-таки чотирнадцяте місце на Олімпійських іграх у Лондоні чи одинадцяте на попередніх Пекінських —це високий результат. Наголошую: поки що. Бо якщо сьогодні не втрутитися у ситуацію, то через певний час  результати будуть плачевними.

Ігор Прасолов був не так давно назначений на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі. А нова людина на такому важливому місці завжди має свої свіжі погляди та переконання. Кореспондент «УК» хотів дізнатися про ставлення Міністра до найважливіших економічних  подій та очікувань 2013 року. І розмова виявилася доволі цікавою.  
—  Шановний Ігоре Миколайовичу, які завдання стоять, принаймні, на цей рік перед міністерством?
— Головна задача на цей рік — це наповнення практичним змістом основного завдання нашого міністерства, відображеного в його назві — Міністерство ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ. Воно повинно стати тим органом, який здійснить конкретні дії і активізує механізми для розвитку економіки.

Економічний блок уряду, очолюваний першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, упродовж кількох останніх місяців демонструє активність на різних напрямках роботи. Приймаються системні документи і програми, ведуться переговори з іноземними інвесторами та партнерами, здійснюються внутрішні реформи. Звісно, наївно було б очікувати моментальних результатів. Однак діяльність уряду поступово виводить нашу країну на визначений главою держави рівень економічного і соціального розвитку. Нашому виданню Сергій АРБУЗОВ розповів про те, як швидко зміни позначаться на житті простих українців, а також про перспективи, які найближчим часом відкриються перед вітчизняною економікою.

Якось мені довелося спостерігати, як на дипломатичному прийомі в Раді Європи Леоніда Кожару, тоді ще заступника голови Комітету Верховної Ради в закордонних справах, представили співдоповідачці  Моніторингового комітету ПАРЄ з питань України Марієті Пурбе-Лундін. Після кількох сказаних українським депутатом речень зазвичай стримана пані Пурбе-Лундін,  яку вважають непримиренним критиком офіційного Києва, розцвіла усмішкою. Як з’ясувалося, секрет цієї миттєвої дружби полягав у тому, що Леонід Кожара заговорив до пані Пурбе-Лундін шведською мовою, і це відразу розтопило її суворість.

Сьогодні своє професійне свято відзначають Внутрішні війська МВС України — спеціальне військове формування, наділене, висловлюючись офіційно, правоохоронними функціями і призначене для захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, а також конституційного ладу, безпеки і суверенітету держави від злочинних та інших протиправних посягань. Уже одне це визначає особливий статус і характер службово-бойової діяльності. Напередодні свята ми зустрілися з начальником Головного управління — командувачем Внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенантом Станіславом Шуляком.   

В Україні ще є міста й райони, у яких до надання безоплатної правової допомоги поки що не залучено жодного фахівця. Про те, як ситуація може змінитися найближчим часом, розмовляємо з міністром юстиції Олександром ЛАВРИНОВИЧЕМ.

Чому Україна опинилася у п’ятірці країн, від яких до Європейського суду з прав людини щороку надходить найбільша кількість заяв? Чи платитиме держава компенсації за рішеннями, що стосуються фінансування соціальних пільг, та як надалі уряд розв’язуватиме цю проблему? На ці та інші запитання в інтерв’ю «Урядовому кур’єрові» відповів міністр юстиції Олександр ЛАВРИНОВИЧ. 

Ця зустріч, щиро кажучи, змусила мене кардинально змінити своє уявлення про вищі навчальні заклади, які прийнято називати провінційними. Звичайно, вони не можуть похвалитися такою матеріальною базою, як столичні чи «гранди» з міст-мільйонників, у яких за спиною, так би мовити, сто й більше років історії та традицій. Ставши вже своєрідною візитівкою країни, вони мають і більше уваги, й підтримки на загальнодержавному рівні.
Щодо Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, то навіть за вимірами людського життя він ще молодий — лише 45 років. Однак, поцікавившись коментарями, які залишають на сайті його вихованці, серед інших наткнувся й на такий: «Універ із великими традиціями, хто хоче вчитись — отримує якісну освіту і без всяких хабарів, а випускники з головою — в ціні та пошані. Викладач — профі, а мажорам тут нічого робити (потрібно вчитись, а не пальцями водити). Вчіться, і все буде OK!!»